Термін "внутрішньочеревної інфекції" використовується для "об'єднання" багатьох інфекцій, що викликаються мікроорганізмами, які колонізують шлунково-кишковий тракт. Виділяють ускладнені і неускладнені внутрішньочеревні інфекції. При неускладненних інфекціях відсутні ознаки перитоніту, і вони здебільшого потребують профілактичної антибіотикотерапії. Ускладнені інфекції характеризуються поширенням інфекції за межі первинного вогнища, формуванням перитоніту, абсцесу або іншого ускладнення.
Таблиця 19. Основні збудники інтраабдомінальних інфекцій
У ВІЛ-інфікованих у 23-46% випадків етіологічним збудником інтраабдомінальних інфекцій є грам-позитивні мікроорганізми та грибки, що впливає на вибір антибактеріальної терапії.
Основні принципи антибіотикотерапії внутрішньочеревних інфекцій:
• антибіотикотерапія є обов'язковим компонентом у лікуванні внутрішньочеревних інфекцій і доповнює адекватне хірургічне лікування;
• застосування антибіотиків повинно бути фармакокінетичним (тобто забезпечувати накопичення препарату у вогнищі);
• потрібно пам'ятати про побічні реакції антибіотиків;
• не потрібно забувати про фармакоекономічні аспекти лікування.
Абсолютні показання для проведення антибіотикотерапії внутрішньочеревних інфекцій:
• деструктивний апендицит, холецистит;
• перфоративні виразки;
• некроз і перфорація кишок;
• інфікований панкреанекроз;
• перитоніт.
Особливості антибіотикотерапії при деяких абдомінальних інфекціях.
Гострий апендицит
Препарати вибору : амоксицилін/клавуланат, ампіцилін/сульбактам; цефалоспорин ІІІ покоління.
Альтернативні препарати: цефуроксим, ампіцилін+амікацин, метронідазол, інші аміноглікозиди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків» автора Павленко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Внутрішньочеревні інфекції“ на сторінці 1. Приємного читання.
