Неефективність АРТ

Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків

Відповідь на АРТ можна оцінити за регресуванням клінічних симптомів, збільшенням кількості CD4 клітин, та зниженням рівня вірусного навантаження через 24 та 48 тижнів від початку ВААРТ. У зв'язку з вищезазначеним виділяють клінічну, імунологічну та вірусологічну неефективність. Детально оцінка відповіді на АРТ та показання до зміни схеми терапії представлено в Клінічному протоколі антиретровірусної терапії дорослих та підлітків, затвердженого наказом МОЗ № 658 від 04.10.06 та наведено у додатку 15.

Неефективність терапії необхідно диференціювати із синдромом відновлення (реконституції) імунної системи, що може виникати протягом перших трьох місяців ВААРТ. Цей синдром є результатом запальної реакції на опортуністичну інфекцію, що перебігала субклінічно на тлі вираженого імунодефіциту.

Гепатотоксичність АРВ-препаратів

• Гепатотоксичність НІЗТ описана для зидовудину, диданозину та ставудину у вигляді гепатомегалії, підвищення активності печінкових ферментів та/або лактацидозу. Абакавір, ламівудин, емтрицитабін, тенофовір. також можуть викликати вказані ефекти, але набагато рідше та менш виражені. Необхідно уникати схем терапії, що містять комбінації ставудин + диданозин та зидовудин + диданозин.

• Гепатотоксичність ННІЗТ пов'язана передусім з невірапіном, проте описана і для ефавірензу. За можливості, особливо у СІН, варто уникати призначення невірапіну. Жінки та чоловіки з високою кількість CD4 лімфоцитів (більше 250

та 400 кл/мкл відповідно) мають підвищений ризик гепатотоксичності (аж до летальних наслідків після прийому невірапіну).

• ІП мають помірну гепатотоксичність. Зокрема, високі дози ритонавіру (>1000 мг на добу) можуть бути дуже токсичними. На сьогодні ритонавір не застосовується у високих дозах, але обов'язково застосовується у низьких дозах в якості підсилювача (бустеру) інших ІП. На відміну від гепатотоксичного ефекту ННІЗТ, котрий проявляється у перші тижні прийому, гепатотоксичність ІП може розвинутися у будь-який період лікування. У випадку декомпенсованого захворювання печінки визначити оптимальну дозу ІП важко; рекомендований моніторинг концентрації препарату у сироватці.

• Незважаючи на високу поширеність гепатотоксичності АРВ-препаратів, у 90% ВІЛ-інфікованих пацієнтів, незалежно від наявності ко-інфекції з гепатитом, лікування не викликає важкого ураження печінки.

Прихильність до лікування

Важливою умовою успішного лікування є дотримання режиму терапії, оскільки невиконання рекомендацій призводить до раннього розвитку резистентності до АРВ-препаратів, збільшення вірусного навантаження з наступним погіршенням імунологічних та клінічних показників. Для оптимального зниження вірусного навантаження необхідно, щоб пацієнт приймав не менше 95% призначених доз АРВ-препаратів.

Через необхідність суворого дотримання режиму терапії склалося хибне уявлення, що СІН не можуть бути кандидатами для ВААРТ. Цю категорію пацієнтів виключають з програм лікування, у той час як дослідження показують, що :

• відсоток пацієнтів, які не дотримуються режиму лікування, однаковий серед СІН, які отримують ЗПТ, та інших груп пацієнтів;

• частота розвитку резистентності до АРВ-препаратів у СІН не вище, ніж у інших пацієнтів.

СІН, які отримують кваліфіковану допомогу та адекватну підтримку досвідченого персоналу, здатні виконувати режим ВААРТ та досягти таких самих успішних клінічних результатів, що й ВІЛ-інфіковані пацієнти, які не вживають наркотиків. Зокрема, показано, що участь у програмах ЗПТ метадоном сприяє високій прихильності пацієнтів до ВААРТ.

Чинники, які впливають на формування та дотримання прихильності

На прихильність до ВААРТ можуть впливати різні чинники. Медичні:

• токсичність та побічні ефекти АРВ-препаратів, взаємодія з іншими препаратами;

• гепатотоксичність, частота якої у СІН значно вища, ніж у інших пацієнтів;

• важкі опортуністичні інфекції;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків» автора Павленко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Неефективність АРТ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Організація медичної допомоги та політика в галузі охорони здоров'я стосовно ВІЛ-інфікованих СІН

  • Основні факти та загальні рекомендації

  • Медичні проблеми

  • Основні підходи до організації допомоги та лікування СІН

  • Зменшення шкоди

  • Лікування для наркозалежних

  • Психосоціальна підтримка

  • Медична допомога ВІЛ-інфікованим СІН

  • Подальше клінічне обстеження

  • Лікування опіоїдної залежності

  • Організаційні засади комплексного лікування із застосуванням замісної терапії метадоном та бупренорфіном

  • Показання та протипоказання для призначення ЗПТ

  • Виписка пацієнтів з програми ЗПТ

  • Детоксикація (утримання від наркотиків під медичним наглядом)

  • Лікування неопіоїдної залежності (включно з кокаїновою та амфетаміновою)

  • Первинна профілактика ко-тримоксазолом

  • Антиретровірусна терапія СІН

  • Неефективність АРТ
  • Тактика при появі токсичності та побічних ефектів АРВ-препаратів

  • Метадон та інші препарати

  • Тактика ведення СІН з вірусними гепатитами

  • Тактика ведення СІН з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією

  • Тактика ведення основних бактеріальних інфекцій у ВІЛ-інфікованих СІН

  • Інфекційний ендокардит

  • Абсцес головного мозку

  • Внутрішньочеревні інфекції

  • Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

  • Критерії якості лікування

  • Рівні надання медичної допомоги

  • Нормативні посилання