Інфекційний ендокардит

Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків

У зв'язку з частим введенням наркотичних препаратів у магістральні вени, в тому числі яремні, для СІН характерний високий ризик розвитку інфекційного ендокардиту. Залежно від характеру перебігу захворювання, виділяють гострий і підгострий ендокардит. Слід визначати бактеріальну етіологію ендокардиту, оскільки це є вирішальним для вибору антибіотиків та встановлення тривалості терапії. Інфекційний ендокардит може бути зумовлений найрізноманітнішими мікроорганізмами, однак найбільш частими збудниками є стрептококи та стафілококи (80-90%).

Таблиця 12. Етіологія інфекційного ендокардиту

ЗбудникЧастота виявлення, %
Стрептококи55-62
Альфа-стрептококи30-40
Інші стрептококи16-25
Ентерококи5-18
Стафілококи20-35
S. aureus10-27
Грибки2-4
Мікроорганізми інших групменше 5
Змішана інфекція1-2
Збудник не виявлено5-24

Гострий інфекційний ендокардит потребує негайного призначення антибіотикотерапії, в той час як лікування підгострого ендокардиту може бути відстрочено до завершення діагностичного обстеження. Необхідність негайного початку лікування гострого ендокардиту зумовлена етіологією. Найчастішим збудником є, який може викликати токсичний шок, септичні метастази та швидке руйнування серцевих клапанів.

Підгострий інфекційний ендокардит викликається мікроорганізмами, які відрізняються низькою вірулентністю, і досить рідко супроводжується септицемією або шоком. Відстрочення початку лікування на 1-2 доби дає змогу отримати попередні дані мікробіологічного дослідження крові і призначити цілеспрямовану етіотропну терапію. Проте, небажано відкладати початок антибактеріальної терапії більше, ніж на 48 годин, тому застосовується метод де-ескалаційної антибактеріальної терапії і лікування проводиться за принципами ведення сепсису. Для завершення лікування інфекційного ендокардиту необхідно досягти ерадикації мікроорганізмів із вегетацій, що можливо тільки при дотриманні наступних умов:

• використовувати антибіотики активні як до потенційних, так і встановлених збудників;

• застосовувати бактерицидні антибіотики, через присутність у вегетаціях мікроорганізмів у стані низької метаболічної активності;

• використовувати комбінацію антибіотиків, які мають сінергізм;

• вводити антибіотики парентерально для досягнення вищих концентрацій в плазмі;

• безперевна антимікробна терапія повинна тривати не менше 30-45 діб для забезпечення стерилізації клапанів.

Таблиця 13. Емпірична антибактеріальна терапія інфекційного ендокардиту

Режим дозуванняКурсОсобливості
Підгострий інфекційний ендокардит
Бензилпеніцилін 12-24 млн ОД/добу в/в в рівних дозах кожні 4 год або · Ампіцилін 175 мг/кг/добу в/в в рівних дозах кожні 4 годин · + · Амікацин 1г 1р на добу4 тиж 4 тиж 2 тиж
Цефазолін 2 г в/в або в/м 2 рази в сутки2 тиж
Цефтріаксон 2 г в/в або в/м 2 рази в сутки · + · Нетилміцин 4 мг/кг в/в 1 раз в сутки або Тейкопланін 400мг в/в або в/м або Ванкоміцин 15мг /кг в/в кожні 12годин2 тиж 2 тиж 4-6тижПри алергії на Р-лактами
Гострий інфекційний ендокардит
Оксацилін 2г в/в кожні 4години або Цефазолін 2г в/в кожні 12 годин Цефтріаксон 2г в/в кожні 12 годин Цефепім 2г в/в кожні 12 годин4-6 тиж 4-6 тижЗастосування цефазоліну можливо у пацієнтів без ^Е-алергії на пеніциліни (макулопапульозна екзантема)
Ванкоміцин 15мг /кг в/в кожні 12годин Тейкопланін 400мг 1р в/м, в/в Амікацин 1г 1р в сутки2-3тиж 10-14днівПри алергії на Р-лактами та

Бактеріальний менінгіт

Гостре або хронічне запалення мозкових оболонок, котре проявляється характерними клінічними симптомами та плеоцитозом спинно-мозкової рідини (СМР).

Більше ніж у 80% випадків бактеріальні менінгіти. Окрім того, серед збудників можуть виявлятися лістерії, стрептококи групи В, ентеробактерії та інші.

Успіх лікування гострого бактеріального менінгіту залежить від ряду факторів, передусім від своєчасного та правильного призначення антибіотиків. При виборі антибіотиків необхідно враховувати їх здатність проникати через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ).

Таблиця 14. Здатність окремих препаратів проникати через ГЕБ

Здатність окремих препаратів проникати через ГЕБ

Антимікробна терапія повинна розпочатися відразу після встановлення попереднього діагнозу. Початкова люмбальна пункція та забір матеріалу (СМР, кров) для мікробіологічного дослідження повинні здійснюватися до першого призначення антибіотиків. Вибір антибіотиків проводиться за результатами обстеження, в тому числі попередньої ідентифікації збудника після фарбування мазків СМР за Грамом і серологічних експрес-тестів.

Якщо швидкі методи діагностики не дозволяють попередньо ідентифікувати збудника або з інших причин відбувається затримка з виконанням люмбальної пункції, то антибактеріальна терапія призначається емпірично.

Таблиця 15. Емпірична антимікробна терапія бактеріального менінгиту

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків» автора Павленко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфекційний ендокардит“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Організація медичної допомоги та політика в галузі охорони здоров'я стосовно ВІЛ-інфікованих СІН

  • Основні факти та загальні рекомендації

  • Медичні проблеми

  • Основні підходи до організації допомоги та лікування СІН

  • Зменшення шкоди

  • Лікування для наркозалежних

  • Психосоціальна підтримка

  • Медична допомога ВІЛ-інфікованим СІН

  • Подальше клінічне обстеження

  • Лікування опіоїдної залежності

  • Організаційні засади комплексного лікування із застосуванням замісної терапії метадоном та бупренорфіном

  • Показання та протипоказання для призначення ЗПТ

  • Виписка пацієнтів з програми ЗПТ

  • Детоксикація (утримання від наркотиків під медичним наглядом)

  • Лікування неопіоїдної залежності (включно з кокаїновою та амфетаміновою)

  • Первинна профілактика ко-тримоксазолом

  • Антиретровірусна терапія СІН

  • Неефективність АРТ

  • Тактика при появі токсичності та побічних ефектів АРВ-препаратів

  • Метадон та інші препарати

  • Тактика ведення СІН з вірусними гепатитами

  • Тактика ведення СІН з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією

  • Тактика ведення основних бактеріальних інфекцій у ВІЛ-інфікованих СІН

  • Інфекційний ендокардит
  • Абсцес головного мозку

  • Внутрішньочеревні інфекції

  • Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

  • Критерії якості лікування

  • Рівні надання медичної допомоги

  • Нормативні посилання