Описано випадки взаємодії метадону або АРВ-препаратів з іншими препаратами, котрі використовуються для лікування супутньої патології, зокрема психічних розладів та туберкульозу. У випадку призначення цих препаратів лікарі можуть використовувати наступну таблицю
Таблиця 6. Взаємодія меж метадоном, АРВ-препаратами та іншими засобами
| Алпразолам (бензодіазепін) | Транквілізатор | Непередбачувана взаємодія. Додаткове пригнічення ЦНС, можлива сильна загальмованість. | Кліренс алпразолама знижується на 41%. Варто уникати одночасного призначення деяких бензодіазепінів (алпразолам, мідазолам, триазолам) з усіма ІП та ефавірензом. |
| Вальпроєва кислота | Протисудомний засіб | Не повідомлялось. | У доклінічних дослідженнях виявлено зниження рівня зидовудину. |
| Дезипрамін | Трициклічний антидепресант | Непередбачувана взаємодія. Можливе підвищення токсичності трициклічного антидепресанта. Викликає порушення ритму серця, з метадоном використовується з обережністю. | Кліренс дезипраміну знижується на 59%. |
| Звіробій · (Hypericum perforatum) | Антидепресант | Описано суттєве зниження рівня метадону. | Рівень індинавіру знижується на 57%. Можливе зниження активності нелфінавіру та розвиток резистентності. Може знижуватися рівень саквінавіру та інших ІП |
| Сертралін | Лікування депресії та неврозу нав'язливого стану | Підвищення рівня метадону на 26% без посилення побічних ефектів. Викликає порушення серцевого ритму, з метадоном призначають з обережністю. | Не вивчалось або не повідомлялось. |
| Флуоксетин | Лікування депресії та неврозу нав'язливого стану | В доклінічних дослідженнях показано зниження рівня метадону. Викликає порушення серцевого ритму, з метадоном призначають з обережністю. | Рівень ритонавіру підвищується на 19%. |
| Флувоксамін | Лікування депресії та неврозу нав'язливого стану | Описано підвищення рівня метадону. | Не повідомлялось. |
| Карбамазепін | Протисудомний засіб | Знижує рівень метадону. Може викликати опіоїдну абстиненцію. · Інколи необхідно підвищити дозу метадону. Необхідно розглянути можливість заміни карбамазепіну на вальпроєву кислоту. | Рекомендований моніторинг побічних ефектів та корекція доз. |
| Інтерферон-альфа + рибавірин | Лікування гепатиту С | Побічні ефекти можуть імітувати опіоїдну абстиненцію При одночасному прийомі пегінтерферону-альфа 2а і метадону, рівень останнього підвищується на 10-15%. Клінічна значимість невідома. Рекомендують контроль симптомів токсичності метадону. | Лікування гепатиту С може посилювати токсичність деяких АРВ-препаратів. |
| Рифабутин | Протитуберкульозний засіб. Лікування туберкульозу. | Рівень метадону не змінюється. Слабо виражені симптоми абстинентного синдрому. | Існують певні взаємодії з ІП, проте рифабутин має переваги перед рифампіцином, рекомендують моніторинг побічних ефектів та корекцію доз. |
| Рифампіцин (Рифампін) Рифампін/ ізоніазид | Протитуберкульозний засіб. Лікування туберкульозу. | Можливе різке зниження рівня метадону (на 33-68%). Може викликати абстиненцію. Інколи необхідно підвищити дозу метадону. | Протипоказано спільне призначення рифампіцину з лопінавіром, нелфінаві-ром і саквінавіром. Рифабутин може бути альтернативою (окрім саквінавіру). |
| Сілденафіл | Лікування еректильної дисфункції | Не повідомлялось. | Сілденафіл не впливає на ІП. Ритонавір підвищує рівень сілденафілу у 10 разів, саквінавір в 3 рази. Застосовувати з обережністю, контролювати побічні ефекти. |
| Фенітоїн | Протисудомний засіб | Зниження рівня метадону, часто різке. Може викликати абстиненцію. Інколи необхідно підвищити дозу метадону. | Існують певні взаємодії. Рекомендований моніторинг побічних ефектів та корекція доз. |
| Фенобарбітал (барбітурат) | Протисудомний, снодійний засіб | Зниження рівня метадону, часто різке. Може викликати абстиненцію. Інколи необхідно підвищити дозу метадону. | Є індуктором ЄУР3Л4. Необхідно уникати спільного призначення з препаратами, що активують ЄУР3Л4 (ефавіренз, невірапін). Може знижуватися концентрація нелфінавіру |
| Флуконазол | Протигрибковий препарат | Підвищення рівня метадону (35%). Клінічна значимість невідома, описано випадки вимушеного зниження дози. Ознак токсичності метадону не описано. Інші азольні протигрибкові антибіотики, наприклад ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, можуть викликати токсичність опіоїдів. | Взаємне пригнічення деяких азольних протигрибкових антибіотиків та ІП. Рекомендований моніторинг побічних ефектів та корекція доз. При застосуванні ННІЗТ описана токсичність та зниження протигрибкового ефекту. |
Бупренорфін та АРВ-препарати
Взаємодія АРВ-препаратів з бупренорфіном вивчена гірше ніж з метадоном. Похідні морфіну та антагоністи опіоїдних рецепторів, такі як налтрексон, не призначають разом з бупренорфіном через частковий антагоністичний ефект. У деяких випадках на фоні прийому бупренорфіна зареєстровано підвищення активності печінкових ферментів (АСТ, АЛТ). Варто зазначити, що підвищення активності трансаміназ було незначним та спостерігалось після тривалого прийому бупренорфіну у пацієнтів з гепатитом. Оскільки бупренорфін метаболізується за допомогою ізоферментів СУР3Л4, необхідно з обережністю призначати інші лікарські засоби, що взаємодіють з цими ізоферментами (невірапін, ефавіренз і ритонавір). Проте клінічних даних для підтвердження цього поки немає. На сьогоднішній день дані про взаємодію бупренорфіна з АРВ-препаратами обмежені. Стосовно ефавіренза та зидовудину є дані, що:
• у випадку спільного призначення ефавірензу та бупренорфіну рівень останнього знижується, проте симптомів абстиненції не спостерігається;
• поєднання зидовудину з бупренорфіном не викликає абстиненції, рівень зидовудину не підвищується на відміну від його використання з метадоном.
Бупренорфін може взаємодіяти з наступними препаратами:
• інгібіторами цитохрому Р450 3Л4, такими як флуконазол і макролідні антибіотики;
• індукторами цитохрому Р450, такими як фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн та рифампіцин;
• транквілізаторами, наприклад, бензодіазепінами.
Лікування бупренорфіном під безпосереднім наглядом можна використовувати для контролю ВААРТ, проте для частини пацієнтів достатньо приймати бупренорфін раз на два-три дні, що може ускладнювати організацію прийому АРТ під безпосереднім наглядом. Медичні працівники повинні знати, що СІН можуть розчиняти сублінгвальні таблетки бупренорфіну та використовувати для ін'єкцій, є декілька повідомлень про випадки гепатиту серед СІН, які використовували такий метод введення бупренорфіну.
Нелегальні/рекреаційні наркотики та АРВ-препарати
Між АРВ-препаратами і психоактивними речовинами, що використовуються з немедичною метою, можливі взаємодії. Це може мати серйозні клінічні наслідки стосовно ефективності та безпечності ВААРТ. ІП та ННІЗТ пригнічують або стимулюють ферментну систему цитохрома Р450 в печінці, впливаючи на метаболізм бензодіазепінів, амфетамінів та опіоїдів.
Бензодіазепіни
• мідазолам, триазолам, алпразолам, флунітразепам і інші бензодіазепіни, метаболізм яких залежить насамперед від СУР3Л4, можуть взаємодіяти з ІП та іншими АРВ-препаратами, які пригнічують СУР3Л4, що викликає сонливість, спутаність свідомості або парадоксальну агресію;
• невірапін, підвищуючи активність СУР3Л4, може провокувати симптоми абстиненції та необхідність підвищення дози бензодіазепінів (передозування);
• для бензодіазепінів, у метаболізмі яких СУР3Л4 відіграє несуттєву роль (лоразепам, оксазепам, темазепам та діазепам), не описано взаємодії з АРВ-препаратами.
Кокаїн
Кокаїн вживають самостійно або у поєднанні з іншими психоактивними препаратами. Розуміння процесів, які відбуваються з кокаїном, важливо для призначення ВААРТ:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків» автора Павленко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метадон та інші препарати“ на сторінці 1. Приємного читання.
