Виписка пацієнтів з програми ЗПТ

Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків

Існує планова виписка та виписка у адміністративному порядку. Планова виписка здійснюється після досягнення терапевтичних цілей і припинення прийому бупренорфіну або метадону обов'язково за згодою хворого. Адміністративна виписка здійснюється за наступних ситуацій:

• неможливість продовження лікування через відсутність пацієнта (зміна місця проживання, тюремне ув'язнення тощо);

• грубе порушення режиму та правил ЗПТ (погрози та агресія до персоналу, спроби крадіжки препарату або його використання не за призначенням, торгівля наркотичними засобами у межах КРП або за його межами);

• систематичний пропуск візитів у клініку (більше 10 днів протягом місяця);

Адміністративна виписка проводиться після розгляду протоколу порушення режиму Комісією з доцільності призначення наркотичних засобів. Рішення комісії фіксується письмово. У випадку застосування адміністративної виписки, пацієнту пропонується проведення курсу детоксикації після ЗПТ та він скеровується до інших програм (реабілітаційні програми, програми зменшення шкоди, групи взаємодопомоги) у регіоні.

Детоксикація після замісної терапії метадоном та бупренорфіном

Детоксикація, тобто припинення ЗПТ, може здійснюватися за бажанням пацієнта або у випадку адміністративної виписки. Рішення про планове завершення терапії повинна прийняти МДК за проханням самого пацієнта та тільки при відсутності ознак вживання нелегальних опіоїдів. Необхідно враховувати при цьому не тільки його побажання, але і реальні можливості. Недостатній потенціал пацієнта щодо переходу до вільного від наркотиків існування є передумовою рецидиву і може стати причиною повернення до ризикованої поведінки. У подібній ситуації краще продовжити ЗПТ, чим піддавати пацієнта такому ризикові. Тому, готуючись запропонувати пацієнтові завершення терапії, варто врахувати всі зміни, що відбулися в його стані: соматичні, психологічні, сімейні, правові, пов'язані з працевлаштуванням тощо. Якщо все-таки прийнято рішення про проведення детоксикації і завершення терапії, то замісний препарат призначають поступово зменшуючи дозу. Вибір темпу зменшення дози повинен визначатись фізичним та психічним станом пацієнта, та наявністю часу. Дуже важливо узгоджувати зменшення дози з пацієнтом та посилити психологічний супровід під час всього періоду детоксикації, щоб підготувати пацієнта до появи симптомів відміни, зменшити тривогу та ризик вживання нелегальних опіоїдів.

За тривалістю детоксикація умовно поділена на коротко- та довгострокову. Довгострокова детоксикація може відбуватися на протязі від 1 до 6 місяців. Загальне правило довгострокової детоксикації метадоном: знижувати дозу можна на 10 мг за тиждень до рівня 40 мг, потім знижувати не швидше 5 мг за тиждень. При детоксикації бупренорфіном доза щотижнево знижується на 4 мг за тиждень до рівня 8 мг, потім знижувати не швидше 2 мг за тиждень (рівень доказовості - В). Приклад 4-місячної детоксикації наведений у Таблиці 1.

Таблиця 1. Приклад 4-місячної схеми детоксикації бупренорфіном або метадоном

Добова доза бупренорфіну, мгДобова доза метадону, мгТривалість
166014 днів
145014 днів
124014 днів
103014 днів
82014 днів
61514 днів
41014 днів
2514 днів

Короткострокова детоксикація замісними препаратами триває менше 1 місяця та може бути успішною тільки при умові повного розуміння цілей та ризиків процесу детоксикації. Короткострокові схеми зазвичай застосовують при невисоких підтримуючих дозах, дотримуючись тих же самих правил, що і при довгостроковій детоксикації. При більш високих підтримуючих дозах темпи зниження може бути прискорено, але не більш ніж до 20 мг метадону або 8 мг бупренорфіну на тиждень. Під кінець детоксикації доза обов'язково повинна зменшитись до мінімальної (рівень доказовості - В). У Таблиці 2 наведено приклад двотижневої схеми детоксикації.

Таблиця 2. Приклад двотижневої схеми детоксикації бупренорфіном або метадоном

Добова доза бупренорфіну, мгДобова доза метадону, мгТривалість
12253 дні
8203 дні
6153 дні
4103 дні
252 дні

Лікар може внести зміни до існуючої схеми, якщо пацієнт ще не готовий до подальшого зниження, він може "затриматися" на якийсь час на одній дозі або навіть тимчасово її збільшити.

Потрібно пам'ятати, що після повного припинення прийому ЗП у більшості пацієнтів будуть спостерігатись симптоми відміни на протязі кількох тижнів, або навіть довше. Лікар може призначити додаткові препарати (снодійні, транквілізатори, антидепресанти) щоб полегшити ці симптоми.

Іноді на фінальній стадії детоксикації є доцільним стаціонарне лікування з використанням клонідину, знеболювальних засобів не опіоїдної групи, снодійних або бензодіазепінів. Існує можливість форсованої детоксикації від метадону під загальною анестезією з використанням опіоїдних антагоністів (налоксон, налтрексон). Таку процедуру можуть провести у реанімаційному відділенні підготовлені анестезіологи.

Після проведення детоксикації вкрай важливим є створення системи підтримки шляхом залучення до групи самодопомоги або програми 12 Кроків. Також можна рекомендувати участь в реабілітаційних програмах, за допомогою яких хворі опановують безнаркотичний спосіб життя (рівень доказовості - Б).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків» автора Павленко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виписка пацієнтів з програми ЗПТ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Організація медичної допомоги та політика в галузі охорони здоров'я стосовно ВІЛ-інфікованих СІН

  • Основні факти та загальні рекомендації

  • Медичні проблеми

  • Основні підходи до організації допомоги та лікування СІН

  • Зменшення шкоди

  • Лікування для наркозалежних

  • Психосоціальна підтримка

  • Медична допомога ВІЛ-інфікованим СІН

  • Подальше клінічне обстеження

  • Лікування опіоїдної залежності

  • Організаційні засади комплексного лікування із застосуванням замісної терапії метадоном та бупренорфіном

  • Показання та протипоказання для призначення ЗПТ

  • Виписка пацієнтів з програми ЗПТ
  • Детоксикація (утримання від наркотиків під медичним наглядом)

  • Лікування неопіоїдної залежності (включно з кокаїновою та амфетаміновою)

  • Первинна профілактика ко-тримоксазолом

  • Антиретровірусна терапія СІН

  • Неефективність АРТ

  • Тактика при появі токсичності та побічних ефектів АРВ-препаратів

  • Метадон та інші препарати

  • Тактика ведення СІН з вірусними гепатитами

  • Тактика ведення СІН з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією

  • Тактика ведення основних бактеріальних інфекцій у ВІЛ-інфікованих СІН

  • Інфекційний ендокардит

  • Абсцес головного мозку

  • Внутрішньочеревні інфекції

  • Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

  • Критерії якості лікування

  • Рівні надання медичної допомоги

  • Нормативні посилання