Детоксикація (утримання від наркотиків під медичним наглядом)

Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків

Детоксикація при опіоїдній залежності є початковим компонентом деяких лікувальних програм, але не може розглядатися як самостійний метод лікування опіоїдної залежності. Застосування методу дозволяє послабити симптоми та соматичні прояви абстиненції або ГАС та повинна призначатися індивідуалізовано. Під час призначення детоксикації необхідно враховувати наступне:

• програми детоксикації можуть бути першим етапом призначення ВААРТ;

• необхідно надати пацієнту психологічну підтримку протягом усього курсу лікування;

• детоксикація при опіоїдній залежності може проводитися з поступовим зниженням доз різних препаратів, зокрема:

о метадон (досягти стабілізації на дозі 40-60 мг 1 раз на добу, з подальшим поступовим зниженням дози протягом 8-10 тижнів по 5 мг на тиждень);

о бупренорфін (досягти стабілізації на дозі 8-10 мг 1 раз на добу, з подальшим поступовим зниженням дози протягом 4-6 тижнів);

о клонідин (у дозі від 0,3 мг до 1,2 мг кожні 6 годин), варто пам'ятати про ризик розвитку важкої артеріальної гіпотензії внаслідок прийому альфа-адреноміметиків, лікування необхідно проводити з ретельним моніторингом артеріального тиску та серцевої діяльності;

о лофексидин (досягти стабілізації на дозі 1,2-2,0 мг 4 рази на добу, з подальшим поступовим зниженням дози протягом 2-3 тижнів).

о Для усунення симптомів тривоги, страху, занепокоєння можна додати транквілізатори (реланіум або сібазон до 80 мг на добу, феназепам до 10 мг на добу), а при безсонні - нейролептики (тізерцин, труксал до 400 мг на добу). Аміназин, як правило, погіршує стан пацієнта. Внутрішньовенні інфузії розчинів глюкози чи гемодезу, так само як і застосування інших препаратів для гідратації, не є доведеним, ефективним засобом і виконують роль плацеботерапії. У випадку правильного застосування зазначені засоби дозволяють зменшити прояви ГАС (рівень доказовості - В). Проте, у більшості випадків після перерви пацієнти повертаються до опіоїдних наркотиків, незалежно від методу або препарату, що використовувалися для детоксикації. Частоту рецидивів після детоксикації можна зменшити, призначивши пацієнту підтримувальну терапію антагоністами опіоїдних рецепторів, наприклад, налтрексоном у дозі 50 мг на добу або 100 мг протягом першої доби, 100 мг на третю добу та 150 мг на п'яту добу (рівень доказовості - С). Одна з найголовніших проблем лікування налтрексоном - дотримання режиму, тому рекомендується прийом препарату під контролем родичів або медичного персоналу.

Інші методи лікування

Інші методи лікування можуть застосовуватися як самостійно так і бути серед послуг, які доповнюють програми ЗПТ (рівень доказовості - Б):

• групи взаємодопомоги - створюються самими хворими, але можуть й за сприяння медичних або соціальних працівників;

• лікувальні комуни (терапевтичні спільноти) - реабілітаційні програми з тривалим проживанням (від 3 до 24 місяців), які передбачають повну відмову від вживання наркотиків. До комплексу послуг, зазвичай, входять групова або індивідуальна психотерапія та професійна підготовка;

• реабілітація у реабілітаційному центрі - короткотермінові програми (від 4 тижнів до 3 місяців) з проживанням та/або амбулаторні, з наступною підтримуючою програмою 0,5-2 роки, часто засновані на прикладі Мінесотської моделі лікування (програма "12 кроків");

• психотерапія:

о когнітивно-поведінкова психотерапія - обмежене часом,

структуроване цілеорієнтоване психологічне втручання, спрямоване на вирішення проблем СІН, які проходять лікування. Під час лікування виявляють детермінанти або фактори високого ризику прийому наркотиків, що дозволяє пацієнту освоїти навички подолання проблем та долучитися до здорового способу життя. Програма може бути короткою або розширеною;

о мотиваційні бесіди - бесіди, що стимулюють та підтримують намагання пацієнта змінити поведінку;

о ситуаційне управління з системою заоохочень - втручання, яке розвиває та закріплює правильну поведінку. Заоохочення, наприклад, можуть бути у вигляді талонів, еквівалентних грошовій винагороді, що видаються у випадку негативного результату тесту на наркотики;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків» автора Павленко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Детоксикація (утримання від наркотиків під медичним наглядом)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Організація медичної допомоги та політика в галузі охорони здоров'я стосовно ВІЛ-інфікованих СІН

  • Основні факти та загальні рекомендації

  • Медичні проблеми

  • Основні підходи до організації допомоги та лікування СІН

  • Зменшення шкоди

  • Лікування для наркозалежних

  • Психосоціальна підтримка

  • Медична допомога ВІЛ-інфікованим СІН

  • Подальше клінічне обстеження

  • Лікування опіоїдної залежності

  • Організаційні засади комплексного лікування із застосуванням замісної терапії метадоном та бупренорфіном

  • Показання та протипоказання для призначення ЗПТ

  • Виписка пацієнтів з програми ЗПТ

  • Детоксикація (утримання від наркотиків під медичним наглядом)
  • Лікування неопіоїдної залежності (включно з кокаїновою та амфетаміновою)

  • Первинна профілактика ко-тримоксазолом

  • Антиретровірусна терапія СІН

  • Неефективність АРТ

  • Тактика при появі токсичності та побічних ефектів АРВ-препаратів

  • Метадон та інші препарати

  • Тактика ведення СІН з вірусними гепатитами

  • Тактика ведення СІН з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією

  • Тактика ведення основних бактеріальних інфекцій у ВІЛ-інфікованих СІН

  • Інфекційний ендокардит

  • Абсцес головного мозку

  • Внутрішньочеревні інфекції

  • Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

  • Критерії якості лікування

  • Рівні надання медичної допомоги

  • Нормативні посилання