Розділ «ЛЕКЦІЯ 1. Еволюція нервової системи»

o органи нюху;

o органи бічної лінії;

o дотикові тільця;

o смакові рецептори.

Органи зору земноводних мають будову, характерну для наземних хребетних. Очі захищені верхніми й нижніми повіками. Очі личинок, як і риб, не мають рухливих повік. На відміну від риб, рогівка ока в земноводних опукліша, а кришталик має форму двоопуклої лінзи з більш плоскою передньою поверхнею. Пристосування органа до певних умов - акомодація (від лат. - пристосування) - здійснюється лише переміщенням кришталика за допомогою м'язових волокон війчастого, або циліарного (лат. - війчастий), тіла - потовщення судинної оболонки ока в передній його частині. До війчастого тіла прикріплені закінчення зв'язок, на яких підвішений кришталик. У сітківці наявні палички й колбочки. Більшість земноводних - хромати (властивий кольоровий зір).

Органи слуху земноводних досконаліші, ніж у риб, і складаються зі:

o слухового отвору, затягнутого барабанною перетинкою;

o середнього вуха - повітряної (барабанної) порожнини, у якій розміщена паличкоподібна слухова кісточка - стремінце. Одним кінцем стремінце з'єднується з барабанною перетинкою. Слухова кісточка забезпечує сприймання звукових коливань у повітряному середовищі;

o внутрішнього вуха (перетинчастого лабіринту), захищеного кістками черепа. Перетинчастий лабіринт заповнений в'язкою рідиною - ендолімфою. Вузький канал - євстахієва труба - з'єднує повітряну порожнину середнього вуха з ротовою порожниною, вирівнює тиск і попереджає руйнування барабанної перетинки під час сильних звуків (рис. 12).

Рис. 12. Будова органа слуху жаби (за Грегором,1979)

У деяких безхвостих (часникова жаба, джерелянка), у всіх хвостатих і безногих земноводних порожнина середнього вуха й барабанна перетинка редуковані.

У земноводних наявний голосовий апарат, утворений голосовими зв'язками, і звуки окремих видів (наприклад, ставкових жаб) чути за багато кілометрів. Вони мають сигнальне значення, зокрема забезпечують зустріч особин протилежної статі.

Органи рівноваги земноводних представлені трьома напівколовими каналами, що сполучаються з внутрішнім вухом. Коли тіло змінює положення, рідина в каналах рухається. Цей рух реєструється чутливими клітинами.

Органи нюху (парні мішки) земноводних сполучаються із зовнішнім середовищем парними ніздрями. Зовнішні ніздрі відкриваються та закриваються рухами спеціальних м'язів. Внутрішніми ніздрями (хоанами) кожний нюховий мішок з'єднується з ротовою порожниною. Органи нюху функціонують лише в повітряному середовищі, у воді зовнішні ніздрі закриті. Органи нюху служать тваринам для сприйняття запаху їжі, навіть тієї, що знаходиться в роті, розпізнання оточуючого середовища та представників свого виду.

У всіх личинок і дорослих хвостатих амфібій, що провадять водний спосіб життя, є органи бічної лінії (сейсмосенсорна система), які сприймають температуру, больові і тактильні відчуття. Вони розкидані по всьому тілі, але особливо густо розташовані на голові. На відміну від риб, органи бічної лінії земноводних лежать на поверхні шкіри.

Дотикові тільця розкидані в поверхневих шарах шкіри земноводних.

Органи смаку (смакові рецептори) в амфібій розвинені слабо, про що свідчить поїдання ними комах з їдкими та отруйними виділеннями (мурашок, клопів, колорадських жуків тощо).

Поведінка земноводних нескладна, що відповідає організації центральної нервової системи. Основою поведінки є інстинкти (вибір середовища існування, добування їжі, захист, розмноження, турбота про потомство). Індивідуальний досвід у житті цих тварин відіграє неістотну роль, хоч вони і здатні до нескладної умовнорефлекторної діяльності. Проте умовні рефлекси виробляються повільно і швидко згасають.

Нервова система плазунів (змії, ящірки, хамелеони, крокодили, варани), або рептилій, ускладнюється порівняно з нервовою системою земноводних. Головний мозок рептилій (рис. 13), як і в земноводних, має п'ять відділів, але відрізняється прогресивним розвитком усіх відділів, що пов'язано з їх більш активним способом життя. Великі півкулі переднього мозку в рептилій набагато більші порівняно з амфібіями, на їхній поверхні вперше у процесі еволюції формується кора (сіра речовина), яка утворює острівці на латеральній і медіальній поверхнях кожної півкулі. Мозочок добре розвинений, має більший розмір. Із головного мозку виходить 12 пар нервів. У плазунів ускладнюються форми поведінки і пристосування до зовнішнього середовища. Деякі високорозвинуті плазуни (сучасні крокодили, варани) здатні до досить складних проявів вищої нервової діяльності.

Рис. 13. Будова головного мозку ящірки (за Помогайбо В. П, 2002)