1. Загальний план будови головного мозку
У головному мозку людини розрізняють три частини, відмінні щодо еволюційного минулого та функціонального значення: найдавнішу - стовбур головного мозку (об'єднує довгастий мозок, вароліїв міст, середній і проміжний мозок); мозочок, черв'як якого також належить до стародавніх утворів, і передній мозок, який у процесі еволюції хребетних сформувався найпізніше.
Головний мозок розташований у порожнині мозкового черепа. Маса головного мозку дорослої людини у середньому становить 1375 г у чоловіків і 1275 г у жінок, що складає біля 2% до загальної маси тіла. Хоча відсоткове співвідношення маси мозку до загальної маси тіла складає всього 2%, на нього "працює" 15% серця, а сам мозок споживає понад 20% кисню, яке захоплюється легенями. Для доставки кисню в мозок працюють три великі артерії, які призначені виключно для його постійного підживлення.
У головному мозку виділяють такі відділи:
1) передній мозок (кінцевий, проміжний);
2) середній мозок;
3) задній (довгастий, вароліїв міст, мозочок) (рис. 43).
Усі відділи, за винятком кінцевого мозку, становлять мозковий стовбур. Кінцевий, або великий мозок, є вищим відділом ЦНС.
Рис. 43. Серединний розріз головного мозку (за Чайченко П М., Цибенко В. О., Сокун В. Д., 2003):
1 - шишкоподібне тіло (епіфіз); 2 - мозолисте тіло; 3 - таламус;
4 - гіпоталамус; 5 - лійка гіпофіза; 6 - гіпофіз;
7 - ніжка середнього мозку; 8 - вароліїв міст;
9 - довгастий мозок; 10 - четвертий шлуночок; 11 - мозочок;
12 - півкуля мозочка.
2. Оболонки головного мозку
3. Будова і функції довгастого мозку
Довгастий мозок - це продовження спинного мозку, довжина його приблизно 28 мм. Центральний канал спинного мозку продовжується в канал довгастого мозку, значно розширюючись і перетворюючись у ньому в 4-й шлуночок. Спереду довгастого мозку лежить у вигляді білого масивного потовщення - вароліїв міст, який складається з білої речовини, утвореної поперечними волокнами. Сіра речовина міститься в його товщі окремими острівцями - ядрами.
На задній поверхні довгастого мозку і варолієвого моста є заглибина, яка має форму ромба і називається ромбоподібною ямкою. Це дно четвертого мозкового шлуночка, який становить собою продовження спинномозкового каналу. У горі ромбоподібна ямка переходить у вузький сільвіїв водопровід, що з'єднує четвертий мозковий шлуночок із третім (рис. 46).
В товщі ромбоподібної ямки лежать ядра 8 пар черепних нервів, а саме: V пара - трійчастий нерв; VI пара - відвідний нерв; VII пара - лицевий нерв; VIII пара - присінково-завитковий нерв; IX пара - язикоглотковий нерв; X пара - блукаючий нерв; XI пара - додатковий нерв; XII пара - під'язиковий нерв. Ближче до центру, навколо серединної борозни, розміщені рухомі ядра цих нервів, а збоку, але теж недалеко від центру, - вегетативні. Зовнішніми ядрами ромбоподібної ямки є аферентні ядра.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи» автора Маруненко І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛЕКЦІЯ 4. Будова, функції головного мозку“ на сторінці 1. Приємного читання.