Розділ «ЛЕКЦІЯ 4. Будова, функції головного мозку»

o волокна спинно- і середню мозкового шляхів трійчастого нерва з їхнім перехрестям;

o низхідні волокна червоно-ядерно-спинномозкового, сітчасто-спинномозкового шляхів, які закінчуються на рухових клітинах передніх рогів сірої речовини спинного мозку.

Ядра моста беруть участь у регуляції сльозові потовиділення, координації актів жування і ковтання, кліпання очима тощо. Парасимпатичне ядро блукаючого нерва входить до системи рефлекторної регуляції дихання і кровообігу.

5. Будова і функції мозочка

6. Будова і функції середнього мозку

Середній мозок (mesencephalon) (рис. 40, 45) складається з ніжок великого мозку і чотиригорбикового тіла. Порожнина середнього мозку представлена вузьким каналом - сільвієвим водопроводом, що з'єднує порожнини 4-го і 3-го мозкових шлуночків. Через середній мозок проходять всі висхідні шляхи до кори великого мозку і мозочка та низхідні, які несуть імпульси до довгастого і спинного мозку.

У середньому мозку розташовані скупчення сірої речовини у вигляді ядер чотиригорбикового тіла, ядер окорухового і блокового нервів, червоне ядро і чорна речовина. Передні бугри чотиригорбикового тіла є первинними зоровими центрами, а задні бугри - первинними слуховими центрами. За їх участю здійснюються рефлекси на світло і звук, рухи очей, поворот голови.

Середній мозок виконує також складні рефлекторні функції (синхронні рухи очей, голови, тулуба у відповідь на звукові сигнали й світлові подразнення) і бере участь в автоматизації рухів.

У центральній сірій речовині локалізується антиноцицептивний (протибольовий) центр, збудження якого пригнічує больові відчуття. У ділянці покриву середнього мозку розміщені парні ядра окорухового і блокового нервів, аксони яких іннервують зовнішні м'язи очного яблука, і одне непарне ядро (Едінгера) окорухового нерва парасимпатичні нейрони якого регулюють діаметр зіниці і здійснюють акомодацію ока.

Чорна речовина (substantia nigra) складається з нервових клітин, тіла яких містять чорний пігмент. Вона зв'язана з координуванням складних актів ковтання і жування, регуляцією рухів пальців рук. Чорна речовина складається з нервових клітин, тіла яких містять чорний пігмент. Чорна речовина взаємодіє з блідою кулею, хвостатим ядром, таламусом, червоним ядром, чотиригорбиковою пластинкою, сітчастим утвором, корою великого мозку. Руйнування чорної речовини викликає значне зниження вмісту дофаміну у хвостатому ядрі і є причиною порушень співдружних рухів під час жування і ковтання, роботи мімічної мускулатури і появи мимовільних м'язових рухів (тремору).

Червоне ядро (3-3,5 см завдовжки і 8-9 см у діаметрі) безпосередньо стосується регулювання м'язового тонусу. Від нього починаються низхідні червоноядерноспинномозкові шляхи. Крім того, червоне ядро одержує волокна від мозочка й має двосторонній зв'язок з корою та підкірковими ядрами великого мозку, з сітчастим утвором, руховим ядром окорухового, блокового нервів. Тут міститься середньомозкове ядро трійчастого нерва. Якщо перерізати стовбур мозку позаду від червоного ядра, то відбудеться скорочення всіх м'язів і особливо розгиначів, внаслідок чого кінцівки тварин стануть сильно витягнутими, а голова відкинута назад. Тонус м'язів зовсім не підвищується, якщо стовбур перерізати перед червоним ядром. Якщо прямо подразнювати червоні ядра, то в рухових нейронах, які іннервують м'язи-згиначі, виникають збуджуючі постсинаптичні потенціали, а в нейронах м'язів-розгиначів - гальмівні постсинаптичні потенціали. Отже, середній мозок - один із основних відділів ЦНС, який забезпечує підтримання нормального положення тіла і регуляцію рухів.

7. Будова і функції переднього мозку

8. Черепно-мозкові нерви

Усього черепно-мозкових нервів дванадцять пар. Черепно-мозкові нерви подано на рис. 52.

Рис. 52. Черепно-мозкові нерви (за Дорлінг Кіндерслі, 2003)

Від нюхової цибулини великих півкуль переднього мозку виходить 1-ий нюховий нерв (чутливий), який передає збудження від нюхових рецепторів до нюхового центру. Нюхові біполярні клітини розкидані в слизовій оболонці верхньої носової раковини та верхньої частини носової перегородки. Аксони цих клітин у вигляді тонких ниток входять в порожнину черепа через дірчасту пластинку і закінчуються в нюховій цибулині. Третій нейрон проводить нюхові подразнення від первинних центрів до кіркових проекційних частин, які розташовані в гіпокампі скроневої частини. Ці відділи, які входять до лімбічної системи, мають відношення не лише до нюхової функції, але і до вегетативно-вісцеральної регуляції, а також до емоційної сфери.

Патологічні процеси в лобовій частині можуть призвести до односторонньої аносмії або гіпосмії (страта або зниження нюху).

Від проміжного мозку виходить 2-ий зоровий нерв (чутливий) (n. opticus), який передає збудження від сітківки ока до зорового центру. Волокна зорового нерва, проходячи судинну оболонку очного яблука і склеру, виходять біля заднього полюса очного яблука, що через зоровий канал проникає в порожнину черепа. У межах передперехресної борозни клиноподібної кістки зоровий нерв разом з однойменним нервом протилежного боку утворює перехрестя, причому перехрещується лише при середня частина нервових волокон. Після перехрестя на кожному боці формується зоровий шлях. При перериванні провідності зорового нерва спостерігається сліпота (амавроз).

У стінці мозкового водопроводу середнього мозку містяться ядра 3-го і 4-го черепно-мозкових нервів - окорухового (руховий, або моторний) (n. oculomotorius) і блокового (руховий, або моторний) (n. trochlearis), які регулюють розширення зіниці та зміни кривизни кришталика під час фокусування. У складі окорухового нерва є парасимпатичні волокна, що іннервують гладкі волокна війкового м'яза і м'яза - звужувача зіниці. Ці волокна беруть участь у здійсненні зіничного рефлексу.

Між довгастим мозком і варолієвим мостом виходять корінці 5-го і 6-го нервів - трійчастого (змішаний) (n. trigeminus) і відвідного (моторний) (n. abducens). Чутливі волокна 5-го нерва проводять імпульси від обличчя і зубів, а рухові волокна іннервують жувальні м'язи і м'язи, що змінюють натяг барабанної перетинки. У разі однобічного ураження цих волокон чи нейронів нижня щелепа під час відкривання рота зміщується в бік ураження. Чутливі волокна проводять збудження від рецепторів шкіри всього лиця, слизової оболонки носа, кон'юнктиви, окістя черепних кісток, зубів, твердої мозкової оболонки і смакових рецепторів язика. 6-тий нерв проводить імпульси до вольових м'язів ока і повік, іннервує прямий м'яз очного яблука. Його ураження спричинює зниження тонусу цього м'яза, зіниця зміщується в напрямку до носа.