TextBook Від довгастого мозку виходять корінці 7-го і 8-го черепних нервів - лицевого (змішаний) (n. facialis) і слухового, або присінково-завитковий (чутливий) (n. verstibulocochlearis). Змішані гілки 7-го нерва іннервують смакові рецептори, слинні та сльозові залози, а рухові волокна іннервують мімічні м'язи. Через аферентні волокна лицевого нерва проводиться збудження від смакових рецепторів передньої частини язика. Чутливі волокна 8-го нерва передають інформацію про звук, рівновагу та положення голови. Він складається з двох гілок - завиткової і присінкової. Завиткова гілка проводить збудження від рецепторів спірального (кортієвого) органа завитки внутрішнього вуха, а присінкова - від рецепторів півколових проток і мішечків присінка.
Від довгастого мозку також відходять корінці:
9-го - язикогорлового нерва (змішаний) (n. glossopharungeus), який складається з рухових, чутливих і парасимпатичних волокон, рухові волокна якого регулюють ковтання, тоді як чутливі волокна передають відчуття болю, смаку, дотику, температури від язика і горла. Парасимпатичні волокна іннервують привушні слинні залози. Чутливі волокна проводять збудження від рецепторів сонної пазухи (каротидного синуса), слухової (євстахієвої) труби і стінок барабанної порожнини, а також від смакових рецепторів задньої третини язика;
10-го - блукаючого (змішаний) (n. vagus), який забезпечує такі життєво важливі функції як діяльність залоз, травлення, серцеві скорочення. Він містить рухові, парасимпатичні й чутливі волокна. Чутливих волокон у складі блукаючого нерва близько 95%. Вони передають інформацію від рецепторів ротової порожнини, глотки, значної частини травного каналу, дихальних шляхів, легень, рефлексогенних зон судин і серця, а також від твердої мозкової оболонки і вушної раковини; цей нерв - найдовший серед черепно-мозкових нервів;
11-го - додаткового (руховий) (n. accessorius), який спричиняє рухи голови і плечового пояса, іннервує м'язи горла і гортані, бере участь у голосоутворенні. При порушенні функції цього нерва знижується тонус грудинно-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м'язів, що утруднює повертання голови в протилежний бік;
12-го - під'язикового (руховий) (n. hypoglossus), який іннервує всі м'язи язика; однобічне ураження цього нерва чи його ядра супроводжується порушенням функції язика.
Стислу інформацію про черепно-мозкові нерви подано в табл. 2.
Таблиця 2. ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІ НЕРВИ
| Пара нервів | Назва і склад нерва | Місце виходу нерва із головного мозку | Функції |
| І | Нюховий (чутливий) | Великі півкулі переднього мозку | Передає збудження від нюхових рецепторів до нюхового центру |
| II | Зоровий(чутливий) | Проміжний мозок | Передає збудження від сітківки ока до зорового центру |
| III | Окоруховий (руховий) | Середній мозок | Іннервує м'язи ока, забезпечує рухи очних яблук |
| IV | Блоковий(руховий) | Середній мозок | Те саме, що і в III пари |
| V | Трійчастий (змішаний) | Між довгастим мозком і варолієвим мостом | Передає збудження від рецепторів шкіри обличчя, слизової губ, рота і зубів, іннервує жувальні м'язи |
| VI | Відвідний (руховий) | Між довгастим мозком і варолієвим мостом | Іннервує прямий боковий м'язи ока, викликає рухи очних яблук в сторону |
| VII | Лицевий (змішаний) | Довгастий мозок | Передає в головний мозок збудження від смакових рецепторів язика і слизової оболонки рота, іннервує мімічні м'язи і слинні залози |
| VIII | Слуховий (чутливий) | Довгастий мозок | Передає збудження від рецепторів внутрішнього вуха |
| IX | Язикогорловий (змішаний) | Довгастий мозок | Передає збудження від смакових рецепторів і рецепторів глотки, іннервує м'язи глотки і слинні залози |
| X | Блукаючий (змішаний) | Довгастий мозок | Іннервує серце, легені, більшість органів черевної порожнини, передає збудження від рецепторів цих органів до головного мозку і відцентрові імпульси у зворотному напрямі |
| XI | Додатковий (руховий) | Довгастий мозок | Іннервує м'язи шиї і потилиці, регулює їх скорочення |
| XII | Під'язиковий (руховий) | Довгастий мозок | Іннервує м'язи язика і шиї, викликає їх скорочення |
Окрім 12 пар черепних нервів, які мають порядковий номер, є нерв, який не має номера, - це проміжний нерв, ядра якого містяться у покришці мосту. Нерв змішаний, має парасимпатичні волокна. Входить у внутрішній слуховий отвір, далі він приєднується до VII пари черепних нервів, проникає в канал лицевого нерва і розгалужується на два нерви: великий кам'янистий нерв і барабану струну. Іннервує: передні 2/3 язика, сльозну залозу, залози носової порожнини, всі слинні залози, крім привушної.
9. Будова і функції ретикулярної формації
В стовбуровій частині головного мозку розташований сіткоподібний утвір - сітчаста, або ретикулярна формація (formation reticularis). Вона розташовується в довгастому мозку і йде до нижньої частини проміжного мозку. Свою назву ретикулярна формація дістала завдяки тому, що її нервові клітини різної форми і розмірів мають велику кількість відростків і утворюють безліч контактів (одна клітина може взаємодіяти майже з 30 000 інших нейронів). У ретикулярній формації розташовано 48 окремих ядер. Характерною властивістю ретикулярної формації є відсутність безпосереднього зв'язку з аферентними системами. Імпульси в ретикулярну формацію надходять через бічні відгалуження від специфічних шляхів пропріоцептивної, слухової, шкірної та інших чутливостей.
Нейрони сітчастого утвору мають по 1-6 довгих розгалужених дендритів і аксон, дві гілки якого утворюють: одна - еферентні сітчасто-спинномозкові шляхи, а інша - висхідні шляхи.
Всі нейрони сітчастого утвору мають високу хімічну чутливість і тому легко пригнічуються деякими лікарськими речовинами, особливо барбітуратами, які повністю блокують їх.
Однією із особливостей сітчастого утвору є здатність до підтримання стійкої тонічної активності. Дихальний і судинноруховий центри розміщені в межах сітчастого утвору довгастого мозку.
Ретикулярна формація по низхідних сітчасто-спинномозкових шляхах справляє гальмівний вплив на рухові реакції спинного мозку. Гальмуючий ефект залежить від інтенсивності і тривалості подразнення, виявляється в посиленні спинномозкових розгинальних рефлексів і скорочення скелетної мускулатури.
По висхідних шляхах ретикулярна формація справляє активуючий вплив на кору великого мозку, підтримуючи в ній стан неспання, модулює спинномозкові (спінальні) рефлекси, підтримує тонус м'язів і поставу, дихання і частоту серцевих скорочень. Ретикулярна формація має високу чутливість до таких фізіологічно активних речовин як адреналін і ацетилхолін.
Сітчастий утвір як прямо, так і опосередковано взаємодіє майже з усіма структурами і системами мозку, впливаючи на різноманітні функції. Одна з найголовніших - це функція неспецифічного підвищення збудливості, пов'язана з процесами активації та регуляції рівня притомності й уваги. Ядра сітчастого утвору мають відношення до складних поведінкових реакцій, навчання, пам'яті, регуляції процесів активації та деяких вегетативних функцій. Сітчастий утвір тісно пов'язаний з гіпоталамусом і структурами лімбічної системи, які відіграють важливу роль в емоційно-мотиваційних реакціях, а також з корою великого мозку.
Якщо в сплячої тварини подразнити ретикулярну формацію за допомогою вживлених у неї електродів, то вона прокидається. Якщо нейрони ретикулярної формації у тварини пошкодити, то вона нездатна відповідати на подразнення, ЇЇ організм перебуває в стані глибокого пригнічення функцій.
З історії науки
ЛЕКЦІЯ 5. Будова, функції кінцевого (великого) мозку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи» автора Маруненко І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛЕКЦІЯ 4. Будова, функції головного мозку“ на сторінці 4. Приємного читання.