Консервативний метод передбачає підбір продукту за критеріями найбільшої його відповідності тим спеціальним активам (спеціальному технологічному устаткуванню, оснащенню, досвіду і навикам персоналу, клієнтурі, запасам специфічних напівфабрикатів і компонентів), які вже має в своєму розпорядженні підприємство. Метою даного методу є мінімізація витрат, пов'язаних з переходом до виробництва нового продукту, ("бар'єри по виходу з ринку" у вигляді недоамортизації спеціальних активів, що обслуговували продукт, що раніше випускався, так і капіталовкладення в освоєння нового продукту (витрати на придбання нового технологічного устаткування, виготовлення оснащення, придбання технологій і тому подібне). Такий метод характерний для капіталомістких виробництв з підвищеною питомою вагою спеціальних малоліквідних активів, а також для підприємств, що володіють, довгостроковою низкою фінансовою привабливістю і кредитоспроможністю (на відміну від підприємств, які, імовірно, лише на короткий час виявилися неплатоспроможними).
Радикальний метод полягає у виборі найбільш платоспроможних споживачів з незадоволеними потребами, а не продукту як такого. Він складається з таких етапів:
• проводиться морфологічний аналіз різних поєднань властивостей, які можуть бути у будь-яких споживачів (фізичних осіб і інституційних споживачів) на будь-яких ринках – вік, стать, соціальне положення, місце мешкання (розташування), тип продукції (вигляд операцій, галузь), форма власності, прибутки, якими володіє населення, накопичення, кредитоспроможність і т.п.; у результаті мають бути виділені такі поєднання властивостей, за якими стоять реальні споживачі, тобто, виділяються "непорожні" сегменти ринку;
• серед виділених сегментів ринку (з невисоким рівнем конкуренції, нетрадиційних, з досить неочевидними поєднаннями сегментостворюючих властивостей) визначаються ті, на яких сукупна платоспроможність найбільш висока і має тенденцію до зростання (при цьому в сегменті фізичних осіб спираються на статистичні та соціологічні дані, у сегменті юридичних – на опубліковані відомості про їх фінансовий стан, динаміку курсової вартості їх акцій, прогноз кон'юнктури за галузями);
• виявляються специфічні (нещодавно виявлені або навіть прогнозовані) потреби найбільш перспективних груп споживачів, що не задовольняються;
• визначаються, які продукти в стані задовольнити дані потреби;
• вибирається продукт, для освоєння якого підприємству потрібні найменші капіталовкладення (з урахуванням компенсації витрат від недовикористання спеціальних наявних активів) при найкоротшому терміні їх окупності.
Таким чином вибиратимуться, як правило, найбільш фінансово ефективні продуктові проекти, які, проте, потребують високих стартових інвестицій. Даний метод вибору продукту передбачає, що способи фінансування проекту можуть бути знайдені шляхом запрошення інвесторів і кредиторів до участі в очікуваних прибутках. Радикальний метод вибору продукту особливо характерний для малого і середнього бізнесу.
Вибір між вертикальною інтегрованістю підприємства і контрактацією здійснюється з урахуванням аналізу їх позитивних і негативних сторін відносно ринку нового продукту.
Позитивними сторонами вертикальної інтегрованості (збільшення частка власних робіт з продуктом) є:
• незалежність від сторонніх постачальників (контрагентів) і менша величина контрактних ризиків;
• відсутність необхідності забезпечити вигідними замовленнями чи запрошенням до спільної діяльності монопольних постачальників специфічних комплектуючих виробів і напівфабрикатів;
• мінімізація трансакційних витрат при підготовці контрактів на придбання ресурсів, моніторингу за їх дотриманням, а також при судово-арбітражному захисті своїх контрактних прав;
• можливість зменшувати собівартість продукту, оплачуючи лише фактичні витрати власних підрозділів або структурних одиниць (при цьому максимізувавши міру використання власних потужностей), а не фінансуючи всю вартість замовлення при його розміщенні на стороні;
• висока міра підконтрольності процесу випуску продукту.
Негативними сторонами завищеної вертикальної інтегрованості операцій з освоюваним продуктом є:
• необхідність придбання або створення власними силами технологій для виробництва інноваційного товару;
• вірогідний менш високий рівень якості і економічності операцій, на яких підприємство раніше не спеціалізувалося;
• поява ефектів "забюрократизованості" в управлінні виробничою системою, що розрослася;
• ризик неокупності інвестицій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інноваційний маркетинг та маркетинг інновацій у сучасному вимірі“ на сторінці 4. Приємного читання.
