Марки цілком можуть бути обіцянками, що створені в уяві споживачів, але їх потрібно “виробити” і підтримувати, тому що кожного разу, коли марка “зраджує” своєму слову, це позначається на довірі до неї і, як наслідок, на її вартості.
Створення марки, іміджу є позиціюванням. операцією на свідомості потенційних покупців, тобто продукт позиціонується в уяві клієнтів.
Сила бренда полягає в його здатності впливати на психологію і поведінку споживача.
У дослідженнях з проблематики бренд-менеджменту неодноразово наголошувалося на тому, що при створенні бренд- іміджу слід враховувати фізичні якості продукту, почуття, які він викликає в споживача, апелюючи не тільки до свідомості, а й до емоцій, впливаючи на підсвідомість.
Як відомо, підтвердження високої якості продукції, репутації торгової марки, підтримання високого іміджу товаровиробника є основним призначенням торгової марки. Відомі торгові марки мають можливість значно підвищувати ціну на свою продукцію порівняно з іншими виробниками, що не мають відомого статусу. Дуже часто споживач надає перевагу саме відомій марці, не маючи уявлення про якісну базу певного аналогічного товару .
Усе зазначене вище дозволяє ще раз дійти висновку про те, що дослідження проблематики конкурентоспроможності торгової марки (бренда) є актуальним напрямком наукових пошуків.
На сьогоднішній день одним із найбільш поширених методів оцінки ставлення споживача до торгової марки є метод Фішбейна – Розенберга, що бере до уваги концепцію мультиатрибутивності товару. Автор розвиває цю проблематику і пропонує брати до уваги ряд параметрів, що дозволяють зробити висновок про те, наскільки популярна торгова марка серед споживачів і наскільки сильними є позиції її конкурентоспроможності.
Як основні параметри, конкурентоспроможності торгової марки слід виділяти такі:
• адекватність торгової марки;
• сила домінування торгової марки;
• масштабність торгової марки;
• прихильність споживачів до торгової марки.
Під адекватністю торгової марки необхідно розуміти міру відповідності сукупності її характеристик запитам, побажанням і вимогам, що висуваються споживачами до даної торгової марки.
Як сила домінування, розглядається сила позицій торгової марки в даній категорії продукції, що виражається часткою продажу конкретної торгової марки в загальному обсязі продажу продукції даної категорії.
Масштабністю торгової марки є здатність поширюватися на нових споживачів (нові групи товарів), тобто розповсюджуватися на різні географо-демографічні та інші сегменти ринку.
Як прихильність споживача торговій марці, слід розглядати психологічну основу вибору саме даної торгової марки.
Оцінювання параметрів конкурентоспроможності торгової марки, зазначених у сформованому апараті понять, необхідно здійснювати в порядку, що наводиться далі.
Для визначення ступеня адекватності торгової марки запитам споживачів пропонується такий підхід. Насамперед, визначаємо перелік характеристик, за якими здійснюємо оцінку рівня адекватності марочної продукції. Для проведення оцінки розглядаємо бажані рівні адекватності (Е.) і фактичні (X.), значення яких визначаємо за десятибальною шкалою. Реальні (натуральні) значення характеристик переводимо в бальні значення (для запобігання непорівнянності розмірностей) шляхом найпростіших математичних розрахунків у діапазоні від 0 до 10 балів. При цьому дотримуємося таких умов:
• а) максимізація значення характеристики: у даному разі 10 балам відповідатиме максимально бажане її значення, а 0 балам – мінімально припустиме;
• б) мінімізація значення характеристики: у даному випадку 10 балам відповідатиме мінімально бажане її значення, а 0 балам – максимально припустиме.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання параметрів конкурентоспроможності торгової марки як елемента її потенціалу“ на сторінці 2. Приємного читання.
