(6.2)
де Ц – ціна придбання товару;
Beij – витрати j-ro виду, пов'язані з експлуатацією товару у періоді і;
Вз – залишкова вартість товару;
п – кількість років експлуатації товару;
т – кількість видів витрат, пов'язаних з експлуатацією товару;
р – норма дисконту.
Величини та
у кожному конкретному випадку визначаються окремо, виходячи зі специфіки інновацій, потреб і запитів споживачів і суспільства.
Зокрема, для екологічних інновацій вартісний вираз екологічних переваг товару (значущих для споживача) слід розраховувати за формулою:
(6.3)
де, відповідно, для і-го періоду експлуатації товару:
– економія на зборах за забруднення навколишнього природного середовища;
– економія на відшкодуванні збитків, завданих навколишньому природному середовищу;
– економія на відшкодуванні збитків, заподіяних порушенням природного законодавства;
– економія на зборах за спеціальне використання природних ресурсів;
– економія на зборах за спеціальне використання водних ресурсів;
– економія на зборах за використання надр, видобування корисних копалин;
– економія на утилізації самого товару й залишків, пов'язаних з його експлуатацією;
I – додаткові надбання завдяки підвищенню іміджу споживача.
Аналогічним чином слід розраховувати суспільно значущі екологічні переваги товару (Ес.з.) у вартісному вираженні (з деякими поправками на зміст складових). Суспільно значущі переваги будь-яких товарів розраховуються за такою самою схемою, однак, складові економічного ефекту будуть іншими залежно від специфіки товару.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка ринкового потенціалу“ на сторінці 2. Приємного читання.
