На підставі аналізу морфологічного ящика й технологічних можливостей фірми формують два альтернативних варіанти конструкції кавоварки (рис. 4.5.).
| Функції | Варіант 1 | Варіант 2 |
| Кип'ятіння | Нагрівальна пластина | Нагрівальна спіраль |
| Фільтрація | Пористий метал | Паперовий фільтр |
| Збереження тепла | Термос | Ізоляція |
| Розлив | Кран | Контейнер |
Рис. 4.5. Альтернативні варіанти конструкції кавоварки.
Ще один приклад демонстрації сутності морфологічного методу аналізу для генерації ідей наведений на рис. 4.6.
Рисунок ілюструє морфологічний метод генерації ідей упаковки.
Альтернативне рішення: упаковка для рідини (мінеральна вода для косметичних цілей) у формі конуса з пластичного матеріалу.
Прогнозна сутність методу морфологічного аналізу виявляється в можливості передбачення ймовірності характеристик товарів, які ще не створені, але можуть з'явитися в майбутньому.
Рис. 4.6. Генерація ідеї нової упаковки
Метод мозкового штурму. Мозковий штурм запропонований А. Осборном наприкінці 30-х років і передбачає наявність таких етапів: підготовчого; генерації ідей; аналізу й оцінки ідей.
Суть першого етапу складається в організації процесу мозкового штурму. Проведення етапу починається з моменту ухвалення рішення щодо необхідності використання мозкового штурму для рішення проблеми. Для ефективного вирішення робочих питань призначається ведучий, відповідальний за організаційну й процедурну частину роботи. У його функції на підготовчому етапі входить: формулювання завдання, підбір учасників для наступних етапів роботи, рішення організаційних питань (приміщення, магнітофон, оповіщення й згода керівництва, запрошених, збір). Важливим елементом цього етапу є підбір учасників. У групу генераторів повинні входити люди, схильні до творчості, що володіють яскравою фантазією, здатні швидко підхоплювати чужі ідеї й розвивати їх. У групу аналітиків повинні входити особи, що володіють великою кількістю знань з досліджуваного питання, тобто фахівці, здатні оцінити ідеї, висунуті на етапі генерації.
Процедура проведення мозкового штурму регламентується декількома правилами. Одним з найважливіших є необхідність заборони критики на етапі генерації. Критика не повита допускатися в будь-якій формі, при цьому самі ідеї подаються без обгрунтування. Допускається висування свідомо нереальних, фантастичних, жартівливих ідей.
Генерування нових ідей заохочується ведучим і проходить, як правило, протягом 35-55 хв. Чисельний склад групи 6-10 осіб. Всі ідеї фіксуються на магнітофон або стенографуються. Вважається нормальним, коли за один цикл роботи група видає 60 – 100 ідей. На етапі аналізу основним правилом є виявлення раціональної основи в кожній ідеї.
Перевагою методу є його простота в сполученні зі значною кількістю нових ідей. Відомі приклади успішного застосування методу при вирішенні конструкторських, технологічних, організаційних, управлінських, економічних завдань, при проведенні експертиз у цих галузях, а також при прогнозуванні.
Недоцільно застосовувати мозковий штурм для рішення завдань пошуку оптимальної конфігурації об'єкта або усунення конкретних протиріч розвитку технічних систем. Однак це доводиться робити в тому випадку, якщо в групі немає фахівців, знайомих з методами пошуку.
Доцільним є застосування мозкового штурму в пошуку рішень у недостатньо дослідженій галузі, виявлення нових напрямків рішення проблеми. Його також рекомендується використовувати для пошуку нових сфер застосування вже існуючого виробу або матеріалів, а також для виявлення недоліків існуючого виробу.
Крім переваг, метод має й істотні недоліки. Так, наприклад, витрати часу на пошук рішення проблеми можуть бути дуже великі при відсутності гарантії знаходження сильних ідей. Також багато часу займає підготовка й проведення мозкового штурму з дотриманням усіх обмежень і вимог. Значні труднощі виникають у процесі підбора учасників. Процес висування ідей також не завжди задовольняє фахівців. Проте, усвідомлення закономірностей процесу пошуку ідей за допомогою колективної роботи й постійна орієнтація на бажаний результат дозволяє зробити мозковий штурм більше керованим і підвищити ймовірність одержання бажаних ідей.
У цьому контексті становить інтерес докладний розгляд деяких особливостей роботи ведучого, які не освітлені докладно у вітчизняній літературі. Обов'язком ведучого є забезпечення якісного проведення мозкового штурму на всіх його етапах. У першу чергу, це обов'язки організаційно-управлінського характеру. Пропонується обирати ведучих серед осіб, що володіють високою творчою активністю в сполученні з доброзичливістю стосовно ідей, висловлених іншими. Крім того, ведучий повинен мати високий авторитет серед тих, ким він буде керувати.
З розвитком методів пошуку нових технічних рішень з'явилися ведучі-професіонали, що дозволило пред'являти до них цілий ряд додаткових вимог. Отже особа, що виступає в ролі ведучого, повинна вміти виконувати такі процедури: ухвалювати рішення щодо застосування мозкового штурму, тобто визначати доцільність використання саме мозкового штурму для рішення завдання; підбирати учасників ("генераторів" й "аналітиків"); навчати учасників необхідним процедурам; формулювати завдання з урахуванням кваліфікації й особистих якостей, залучених до мозкового штурму, фахівців; забезпечувати діяльність учасників під час генерації й аналізу ідей; проводити класифікацію ідей; оцінювати ідеї; аналізувати підсумки проведення мозкового штурму.
Кожна з перерахованих процедур містить у собі певну послідовність дій, глибина її пророблення залежить від кваліфікації ведучого.
Основною метою ведучого під час етапу генерації є одержання великої кількості різних ідей, спрямованих на рішення поставленої проблеми. Однак висуває ідеї не сам ведучий: він може тільки стимулювати, спонукати до цього генераторів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Товарна інноваційна політика» автора Андреева Н.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Логічні, еврестичні методи та метод інверсії“ на сторінці 2. Приємного читання.
