Одним з основних параметрів аналізу комплексного економічного і соціального розвитку території є оцінка її внеску в розвиток господарства держави. Останній характеризується системою показників економічного зростання. Для цього застосовуються найважливіші цільові показники виробничо-господарської діяльності (валовий продукт, продукція промисловості, сільського господарства, будівництва) і основні ресурсні показники (чисельність населення, чисельність зайнятих у народному господарстві, в тому числі у промисловості, сільському господарстві, будівництві, невиробничій сфері; матеріальні витрати; обсяг основних і оборотних виробничих фондів; фонд оплати праці). На основі цих показників розраховуються: виробництво продукції на душу населення, витрати на виробництво продукції (матеріальні витрати, амортизація, фонд оплати праці), дохід від середньорічних, основних виробничих фондів (фондовіддача), відносна економія у сфері матеріального виробництва (витрат на оплату праці, основних виробничих фондів, матеріальних витрат без амортизації), рентабельність у фактичних цінах (відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних виробничих фондів).
Аналізуються показники ефективності використання праці (частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці) та показники ефективності використання матеріальних ресурсів (матеріальні витрати на 1 грн. валового продукту, частка приросту продукції за рахунок зниження матеріалоємності валового продукту).
Аналіз має бути спрямований на виявлення не просто внеску території в розвиток народного господарства, а активного внеску, який забезпечується переважно інтенсивними чинниками розвитку господарства відповідної території (ростом продуктивності праці, зниженням матеріалоємності, раціональним використанням природних і трудових ресурсів тощо).
Активний внесок територій в господарство держави передбачає комплексний, гармонійний розвиток господарства, високу ефективність спеціалізованих виробництв. Досягнення кожною територією активного вкладу в господарство країни є умовою підвищення ефективності суспільного виробництва, своєчасного усунення різних диспропорцій, прискорення темпів економічного і соціального розвитку.
Аналіз показників ефективності виробництва здійснюється у відповідних аспектах. У першу чергу визначається частка приросту продукції за рахунок чисельності працівників і підвищення продуктивності праці, а також окремо визначається частка приросту за рахунок зниження матеріалоємності. Частка приросту продукції за рахунок збільшення чисельності працівників визначається за формулою:
Частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці визначається за формулою:
Частка приросту продукції за рахунок зниження матеріалоємності праці визначається за формулою:
Сума часток приросту продукції за рахунок росту чисельності зайнятих і росту продуктивності праці дорівнює 100% .
При аналізі цих показників слід врахувати, що коли співвідношення приросту трудових ресурсів по території і в Україні в цілому перевищує співвідношення відповідних приростів продукції, то величина П по території буде перевищувати аналогічну по країні.
По друге, на динаміку продуктивності суспільної праці і приріст продукції на відповідних територіях великий вплив здійснює структура матеріального виробництва.
При оцінці впливу галузевої структури на порівняльну величину приросту валового внутрішнього продукту територій співвідношення частин приросту по чинниках (ріст чисельності зайнятих, ріст продуктивності праці і зниження матеріалоємності суспільного продукту) аналізуються в розрізі основних галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського господарства, будівництва тощо. На основі аналізу галузевих показників, що проводиться аналогічним чином, визначається, в яких галузях і виробництвах необхідне підвищення продуктивності праці, в яких - зниження матеріалоємності продукції, а в яких - збільшення чисельності зайнятості в матеріальному виробництві (якщо при цьому є резерв трудових ресурсів або можливість їх територіального перерозподілу).
Для оцінки залежності показника продуктивності від ефективності застосування матеріальних і трудових ресурсів зіставляються сальдо ввозу і вивозу продукції.
Основною метою виробництва є задоволення попиту. Тому для порівняльної оцінки розвитку господарства території розраховують два індекси: індекс пропозиції і індекс попиту.
Для визначення індексу пропозиції аналізується динаміка ефективності виробництва відповідно в окремій території і в країні на основі зіставлення виробленої продукції і ресурсів, що використовуються (живої і матеріалізованої у виробничих фондах праці). Попередньо розраховується індекс зростання ефективності виробництва - як для території, так і країни в цілому.
Індекс попиту розраховується як відношення темпу росту споживання на душу населення по територіях до аналогічного показника в країні.
Якщо виявиться, що індекс пропозиції перевищує одиницю, то це означатиме, що вклад даної території в господарство держави позитивний (порівняльно активний). В цьому випадку індекс попиту також має бути більшим за одиницю, тобто душовий рівень споживання на відповідних територіях буде зростати випереджальними темпами порівняно з державним; якщо ж індекс пропозиції менший за одиницю, то вклад від'ємний (порівняно пасивний), і індекс попиту буде менший одиниці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 3.Формування економіки територій“ на сторінці 2. Приємного читання.
