Перший напрямок пов'язаний з математичними методами оцінки надійності, особливо стосовно складних систем, зі статичною обробкою експлуатаційної інформації, з розробкою структур складних систем, що забезпечують високий рівень надійності.
Другий напрямок пов'язаний з вивченням фізичних відмов (зношення, стомленої міцності, корозії), з розробкою методів розрахунку на міцність, зношення, теплостійкість та інші, із застосуванням технологічних заходів, що забезпечують необхідну міцність машини.
Нині відбувається процес взаємного злиття цих двох напрямків, перенесення раціональних ідей з першої сфери в другу і формування на цій основі єдиної науки про надійність виробів.
Сучасні технологічні процеси функціонують у різноманітних специфічних умовах і потребують створення особливих методів розрахунку рівня їх надійності. Економічно виправдана тенденція до здійснення технологічних процесів при визначенні технологічних параметрів, близьких до граничнодопустимих, але вони приводять до дестабілізації основних технологічних процесів, які лімітують рівень їх надійності. Висока динамічність, тісний взаємозв'язок відмінних фізико-технологічних процесів, що відбуваються паралельно в одному агрегаті, - найбільш характерні риси технологічного процесу. Застосування в цих умовах тільки імовірно-статистичних традиційних методів не може дати гарних результатів.
Розвиток теорії і практики показує, що найбільш перспективним є поєднання класичних методів з глибоким проникненням у фізику високоінтенсивних технологічних процесів. Без виявлення взаємозв'язку між кількісними показниками надійності і фізичними явищами, що визначають ц рівень, неможливо коректно прогнозувати динаміку технологічних процесів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ефективність роботи підприємств у технічному прогресі“ на сторінці 3. Приємного читання.
