"Кодак", "Соні" та інших. Таких прикладів можна навести тисячі. Ще один приклад: Україна, яка у всі віки славилась своєю сільськогосподарською продукцією, поставляючи її за кордон, сьогодні сама повинна закуповувати зерно. Маючи найродючіші чорноземи, держава повинна тільки повернутись обличчям до власного виробника, надати йому матеріальну підтримку.
Примітно й те, що раніш проголошувані лозунги про безвізові проїзди за кордон, тобто практичне підтвердження розвитку процесів свободи і демократії, знову виявились мильними бульбашками для України, адже на неї ці процеси не поширюються. Тими ж державами "великої вісімки" вона віднесена до економічно слаборозвинених країн типу африканських.
Виходячи з наведеного, можна визначити головні негативні чинники, які призвели до розвалу економіки України:
Акція з переведення капіталів з України в закордонні банки повністю зруйнувала економічну незалежність.
Відмова від вікових традиційних економічних зв'язків з державами, які виникли після розвалу СРСР, і в першу чергу з Російською Федерацією, призвела до розвалу виробництва.
Продукція, вироблена на більш ніж на 50% зношеному обладнані в Україні, не могла і не може бути конкурентоспроможною і користуватись попитом на Заході.
Орієнтація на економічну допомогу Україні держав Заходу виявилась наскрізь фальшивою.
Сьогодні, як і раніше, зі шпальт газет не сходить гасло про європейський вибір України. Не заперечуючи цей вибір, слід запитати, а чи готова Україна до входження в Євросоюз? Можна з певністю стверджувати, що в період сьогодення не готова. Наразі вже саме розуміння того, що відокремленість в умовах глобалізації призводить до загибелі, вимагає того, щоб Україна ввійшла в Євросоюз рівноправним партнером.
На нашу думку, рівноправність Україна може отримати шляхом здійснення дієвих заходів, спрямованих на:
повернення коштів, перерахованих бізнесменами і політиками за кордон, як у валюті, так і у новітньому обладнанні для стимулювання виробництва конкурентоспроможних товарів. При цьому повинна бути 100-відсот-кова гарантія від переслідування, адже початковий капітал чесним шляхом ніколи не створювався;
надання дієвої державної підтримки розвитку малого і середнього бізнесу. Без розвитку цього бізнесу Україна не може мати перспектив розвитку, свідченням чого є розвиток країн з ринковою економікою, де не менше 50% ВВП становить продукція малого і середнього бізнесу;
відновлення і розвиток економічних зв'язків з країнами СНД і країнами третього світу, що надасть змогу поступово відновити розвиток виробництва і крок за кроком завойовувати відповідну торговельну нішу у світовому співтоваристві; 4) вирішення питання з Російською Федерацією про справедливий розподіл капіталу колишнього СРСР, який розміщений за кордоном як у валюті, так і в нерухомості. Адже загальна сума вкладень коштів колишнього СРСР за кордоном на сьогодні перевищує 400 мільярдів доларів. Тим більше, що Україна взяла на себе зобов'язання по погашенню зовнішнього боргу, і тому справедливість вимагає участі в розподілі та отриманні частки капіталу колишнього СРСР, розміщеного за кордоном. Адже це не примарні скарби гетьмана Полуботка, а цілком реальна валюта, яка вкрай необхідна для розвитку економіки України.
На мікрорівні глобалізація не обійшла й питання розвитку банківської системи України, адже знову ЗМІ втовкмачують пересічному громадянинові необхідність ліквідації малих банків з капіталом до 10 мільйонів євро, або їх об'єднання з великими банками, але ж поглинання великими банками малих в сумі не збільшить загального капіталу банків, а шкода очевидна.
По-перше, малі і середні банки, як правило, є місцевими і, як такі, забезпечують кредитними ресурсами області, міста, райони.
По-друге, підтримку малого і середнього бізнесу можна забезпечити лише за допомогою місцевих банків, великим банкам такий бізнес не потрібний, адже він дуже ризиковий, а тим більше не потрібні і підприємці.
Все ж, говорячи про глобалізацію, слід підкреслити, що вона поступово крок за кроком завойовує позиції у різних сферах світової спільноти. Хотіли б ми чи ні, Європейське Співтовариство вже діє і встановлює свої правила гри. Наприклад, поряд із введенням ЄВРО відповідно провадяться заходи по усуненню перепон у торгівлі, грошовому обігу, а також створюється еврозона - реальна та прозора для громадян. Вагомим є й розширення торгівлі з державами Співтовариства, для яких встановлюється рівень плати за транскордонні платежі не вище платежів на внутрішньому ринку (національних платежів держави-члена).
Таким чином, не виступаючи проти ідеї глобалізації (адже це закономірний процес розвитку) та підтримуючи ідею європейського вибору, все ж вкрай необхідно Україні ввійти в Європейське Співтовариство рівноправним членом, тобто як економічно розвинена держава, яка може на рівних вирішувати питання політичної та економічної інтеграції. Адже в цьому сенс розвитку суспільства!
Хочеться сподіватися, що світова спільнота не дасть перетворити процеси розвитку глобалізації на загрозу незалежності для слаборозвинених країн і громадян, які проживають в них.
Глава 2. Теоретичні і економічні основи інвестиційної діяльності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перспективи економічного розвитку України“ на сторінці 2. Приємного читання.
