Розділ 6. СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ І ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦВІТАННЯ

Економіка розвитку

Україна, виробляючи власну економічну політику і визначаючи державні пріоритети, спрямовує їх на забезпечення:

• економічного і соціального розвитку на базі раціонального використання і відтворення ресурсів, охорони навколишнього середовища;

комплексного розв'язання міжгалузевих науково-технічних і організаційно-управлінських проблем, обумовлених необхідністю економічного пожвавлення і розвитку в інтересах населення України;

підвищення технологічного та інформаційного рівнів усіх сфер творчої діяльності з метою досягнення конкурентоспроможності продукції і послуг підприємницьких структур;

розробки і послідовного здійснення стратегії розвитку, сприяння формуванню високоефективної структури економіки держави.

Саме в цьому й полягає найважливіша суть економічної політики держави. Термін "територіальна система" застосовується для різних просторових соціально-економічних явищ. У даній праці цей термін використовується для позначення територіальних структур (областей, адміністративних районів, міст), що об'єднують на певній території об'єкти матеріального виробництва, невиробничої сфери та людські ресурси. Під територіальною системою в данному підручнику будемо розуміти цілісну сукупність різних видів продуктивних сил і виробничих відносин, що розвиваються в певних пропорціях і взаємозалежності на даній території і покликані задовольняти матеріальні та духовні потреби населення.

Щоб визначити характер і закономірності розвитку територіальної системи, необхідно визначити набір її функціональних підсистем і окремих виробничих і соціально-економічних елементів. Існують різні пропозиції щодо цього. Фактично в згрупованому вигляді можна виділити чотири територіальні підсистеми, до яких слід віднести матеріальне виробництво, виробничу інфраструктуру, населення і пов'язану з ними соціально-побутову інфраструктуру, природні ресурси і їх територіальні структури. При спрощенні питання виділяються три територіальні підсистеми - виробництво, обслуговування, населення. При цьому територія розглядається як особлива категорія, яка забезпечує просторову спільність підсистем. Обґрунтовується також виділення синтетичних територіальних структур без їх адміністративно-територіальної прив'язки. Для розв'язання конкретних завдань керування розвитком територіальних систем прийнятнішим є поділ їх на підсистеми та складові елементи. Однак до складу територіальних підсистем має ввійти в нових умовах господарювання не тільки виробництво, населення, соціально-побутова інфраструктура, але й ринкова інфраструктура.

У рамках підсистем (виробництво, обслуговування, розселення) відбуваються взаємопов'язані процеси виробництва, накопичення, обміну і споживання (фази єдиного відтворювального процесу), а також соціально-демографічного розвитку. Дослідження їх має велике значення для керування комплексним розвитком територіальних систем.

Основна особливість відтворювального процесу може бути сформульована як необхідність задоволення двоєдиної функції економіки держави. Відповідно до цієї функції територіальна система має функціонувати як складова підсистема народного господарства країни. З іншого боку, вона повинна забезпечувати розвиток своїх внутрішніх елементів як цілісної взаємопов'язаної системи.

Соціально- і техніко-економічний аналіз стану і розвитку територіальних систем свідчить про наявність низки проблем (наприклад, міжгалузевої ув'язки розташування на території області підприємств і виробництв з різними видами діяльності: виробничого, інвестиційно-будівельного, економічного, науково-технічного, соціального, санітарно-гігієнічного тощо; міжвідомчої координації розв'язання найскладніших соціально-економічних і природно-екологічних проблем), вирішення яких має важливе значення для регулювання єдиного відтворювального процесу і соціально-демографічного розвитку, який, до речі, поки що належно не виконується. Це призводить до відчутних негативних економічних і соціальних наслідків: структурно-галузевих диспропорцій; неузгодженості і затягування інвестиційно-будівельного циклу; відставання і некомплектності формування виробничої, соціальної і ринкової інфраструктури; неефективної організації науково-технічної діяльності і підготовки кадрів; відчутних екологічних наслідків. Обґрунтоване розв'язання цих проблем, на нашу думку, може ефективно вплинути на функціонування всього народногосподарського комплексу територіальної системи без значного залучення фінансових, матеріальних, трудових ресурсів та нарощування нових виробничих потужностей.

Траєкторія перспективного розвитку, що задається для систем території, повинна визначатися з врахуванням:

функцій, що нею виконуються у суспільному розподілі праці;

оптимальних способів внутрішніх регіональних потреб з позицій всього народного господарства;

узгодженості в розвитку всіх стадій відтворювального процесу. Неодмінною умовою такої узгодженості є встановлення для кожного етапу розвитку оптимальної взаємозалежності як між самими підсистемами, так і в їх середовищі. Це і передбачає, зрештою, необхідність і важливість багаторазових узгоджень міжпідсистемних пропорцій.

Актуальність даного положення не втратила свого значення і на сучасному етапі розвитку господарства територій. Однак у наш час кардинально змінилися методи цього узгодження. Замість наведених методів найбільшого поширення набули економічні методи, засновані на договірних відносинах.

Розвиток товарно-грошових відносин, заснованих на поєднанні інтересів господарюючих суб'єктів на даній території, дозволяє повною мірою різним підсистемам і окремим об'єктам господарського комплексу територіальних систем використати весь потенціал горизонтальних зв'язків, бо інтереси всіх об'єктів і підсистем територіальних систем тісно переплітаються за багатьма параметрами відтворювального процесу. Це вже вимагає не тільки регулювання розвитку міжпідсистемних пропорцій, але й розгляду всієї економіки конкретних територіальних систем як єдиного цілого.

Цілісність територіальної системи виявляється у взаємній обумовленості розвитку її функціональних підсистем та конкретних формах її просторової організації. Конкретні форми просторової організації територіальних систем визначають функціональні відносини між окремими елементами і підсистемами. Ці відносини характеризуються спільним використанням природних і трудових ресурсів, виробничої, соціальної і ринкової інфраструктури тощо. Взаємообумовленість розвитку функціональних підсистем дозволяє певній території стати єдиним господарським організмом. Виключення або включення в даний організм будь-якого нового елемента, нового виробництва або групи виробництв можливе тільки тоді, коли це не суперечить оптимальній траєкторії розвитку даної системи.

Комплексний розвиток має місце, коли зберігається пропорційність між природними ресурсами і видобувними галузями, між всіма галузями виробництва, між зайнятістю як чоловіків, так і жінок; коли забезпечується народногосподарська потреба і попит населення на товари і послуги; коли підвищується життєвий рівень народу; вирівнюється життєвий рівень підрайонів; досягається соціально-економічна однорідність населення; повністю використовуються потужності підприємств; залучається до суспільного виробництва вся територія району тощо.

Комплексний розвиток територій можна трактувати як такий їх поступ, який передбачає комбінування і кооперування на певній території різних виробництв з метою використання ресурсів, виробничої та соціальної інфраструктури в інтересах найповнішого задоволення потреб населення з урахуванням його оптимального розселення.

На наш погляд, основними вимогами комплексного розвитку територіальних систем є взаємозв'язок і взаємозалежність елементів і функціональних підсистем комплексу; пропорційність виробництва, ресурсів, ринкової інфраструктури і споживання; збалансованість обсягів випуску продукції і споживання матеріальних, природних, трудових і фінансових ресурсів, основного виробництва і виробничої інфраструктури, матеріального виробництва і сфери обслуговування; раціонального використання природних і економічних умов.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ І ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦВІТАННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія реформування промисловості і сільського господарства в період 1900-1917 pp.

  • Економічне зростання незалежної України -в ефективності виробництва, розвитку фінансів і банківської системи

  • Необхідність управління стабілізаційними процесами в економіці України

  • Глава 2. Методологічні аспекти впливу інфляційних процесів на розвиток економіки

  • Вплив на інфляційні процеси введення національної валюти

  • Формування системи управління інфляційними процесами

  • Глава 3.Формування економіки територій

  • Формування системного механізму державного управління територіями

  • Методологія становлення і розвитку територій

  • Розділ 2. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І АПК

  • Форми господарювання в АПК

  • Процеси реформування економічних відносин в аграрному секторі

  • Іпотечне кредитування - запорука успіху в реформуванні сільського господарства

  • Глава 2. Стратегія ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Визначення засад ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Ефективний аудит - гарантія безризикової діяльності підприємств

  • Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА

  • Прикладне програмне забезпечення.

  • Огляд операційних систем персональних комп'ютерів

  • Програмна оболонка Windows.

  • Сімейство операційних систем Microsoft Windows.

  • Операційна система Windows NT.

  • Операційна система Windows СЕ.

  • Глава 2. Локальні обчислювальні мережі

  • Класифікація комп'ютерних мереж

  • Мережні операційні системи і загальні принципи управління комп'ютерними мережами

  • Глава 3. Глобальні обчислювальні мережі. Internet

  • Історія розвитку мережі Internet

  • Організаційно-технологічні принципи побудови мережі Internet

  • Інформаційний сервіс мережі Internet

  • Можливості практичного використання мережі Internet

  • Основні напрямки розвитку Internet

  • Глава 4. Інформатика, інформаційні технології як передумови розвитку економіки

  • Інформаційне забезпечення управлінської діяльності

  • Інформаційно-технологічне забезпечення економічної діяльності

  • Перспективи впровадження інформаційних технологій в Україні

  • Глава 5. Інформаційне забезпечення управління та обліку

  • Перспективи розвитку інформаційного забезпечення документообігу

  • Форми організації фінансової роботи

  • Принципи організації і основні види обліку

  • Бюджетний облік

  • Розділ 4. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЗВІТНІСТЬ

  • Планування і звітність - основа визначення завдань діяльності користувача та контроль їх виконання у системі SAP

  • Глава 2. Впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - логічний етап розвитку економіки

  • Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - вимога часу

  • Глава 3. Підвищення ефективності фінансової бухгалтерії в умовах роботи в системі SAP R/3

  • Відображення операцій фінансової бухгалтерії в Головній книзі . . ,

  • Введення спеціальних регістрів для забезпечення бухгалтерією чіткого аналізу і звітності

  • Операції з матеріальними і нематеріальними цінностями

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯАЬНОСТІ В УКРАЇНІ

  • Забезпечення розвитку економіки через стійку національну валюту і чітку монетарну політику

  • Стабільність національної валюти - основа поступального розвитку економіки

  • Основні напрями грошово-кредитних відносин

  • Поняття і суть кредиту

  • Стратегія і тактика розвитку банківської системи України

  • Кошторисне фінансування витрат на утримання банків

  • Удосконалення фінансового аналізу банківських операцій

  • Глава 2. Банківська звітність

  • Вимоги до складання звітності

  • Упорядкування форм фінансової та статистичної звітності

  • Економічний аналіз діяльності комерційного банку

  • Розділ 6. СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ І ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦВІТАННЯ
  • Прогнозування - необхідна умова економічного зростання

  • Економічні стимулятори виробництва

  • Міжнародні фінансові інститути

  • Перспективи економічного розвитку України

  • Глава 2. Теоретичні і економічні основи інвестиційної діяльності

  • Переваги інвестиційного проектування

  • Фінансові аспекти активізації інвестиційного процесу в Україні

  • Лізинг основних засобів

  • Глава 3. Економіка підприємництва

  • Ефективність роботи підприємств у технічному прогресі

  • Через мале підприємництво до середнього, а від них - до благополуччя і процвітання

  • Фінанси підприємств

  • Необхідність удосконалення управління акціонерними товариствами

  • Економічний аналіз господарської діяльності підприємств

  • Контроль і аудит фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій

  • Глава 4. Валютне регулювання та вдосконалення валютних операцій

  • Виконання банками функцій агентів валютного контролю

  • Організація та перспективи валютного регулювання (з урахуванням світового досвіду і особливостей економічного розвитку України)

  • Післямова

  • Список літератури