Нова економічна політика зміцнила економіку, стабілізувала її і підштовхнула до поступального руху вперед. Проведена в 1921-1922 pp. деномінація (зміна вартості грошових знаків для стабілізації валюти) у співвідношенні 1 млн. до 1 руб. дала можливість у 1922-1923 pp. провести грошову реформу. В обіг почали випускатися червінці, які й стали твердою валютою.
У період з 1991 р. по 1997 р. Україна пережила ситуацію, подібну до ситуації тих років, але ще з гіршими наслідками. І вихід у той час вбачали не в суцільній приватизації, а в поступальному русі до ринкової економіки. На нашу думку, доцільно було віддати у приватну власність все виробництво товарів для народу, залишивши основні засоби виробництва у володінні держави. В міру розвитку і насичення ринку товарами можна було просуватися вперед до розширення приватизації, бо без стабілізації економіки зупинити інфляційні процеси неможливо.
Економічна криза, яку пережила Україна, породила цілу низку проблем, без розв'язання яких неможливо вийти з цієї складної ситуації. Можна йти різними шляхами, спираючись на світовий досвід. Адже складну ситуацію з розрухою в економіці пережили також Німеччина після Другої світової війни і Сполучені Штати Америки у період великої депресії. Досвід цих держав дає матеріал для порівняльного аналізу ситуації, яка склалася в Україні в 1990-х роках, і вибору оптимального шляху подолання інфляційних процесів і досягнення стабілізації економіки.
Німеччина почала процес стабілізації, як, до речі, й Україна, з конверсії: тоді її економіка мала воєнну орієнтацію. Для цього потрібні були інвестиції, які й були отримані за рахунок кредитів США. Другим напрямком було проведення в 1948 р. грошової реформи, яка відіграла стабілізуючу роль. Грошова реформа надала змогу, по-перше, припинити обіг на території Німеччини іноземної валюти, оскільки грошова одиниця (марка) тоді ще не була конвертованою, а тому й не могла обмінюватися на інші валюти. Цей захід поширювався і на підприємства. По-друге, вдалося ввести жорсткий контроль над імпортом і експортом продукції. Цей захід дав можливість спрямувати кошти на розвиток промисловості і виробництво товарів народного споживання.
Проведення грошової реформи було досить жорстким по відношенню до населення Німеччини. Стара марка обмінювалася за курсом 10 до 1, а всі люди без винятку могли мати на руках тільки по 40 марок, решта заощаджень йшла на особисті рахунки у банках, які були закриті для видачі. Ці заходи дали змогу дуже швидко скоротити обсяг грошової маси і таким чином вплинути на скорочення інфляції. Стимул до праці полягав у тому, що працюючим заробітна плата і пенсія видавалися за курсом 1 до 1. Дослідження показують, що вжиті заходи дали змогу Німеччині уже через вісім років повністю приборкати інфляцію і відновити фінансово-кредитну систему. За обсягом економічного виробництва Німеччина займає сьогодні одне з чільних місць у світовій економіці.
Посилення в першій половині 1996 р. стабілізаційних процесів в економіці України, зокрема, значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, а також доходів населення створили умови для запровадження гривні, яка стає грошовою одиницею України. Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією в державі, в результаті було впроваджено один з невід'ємних атрибутів державності - гроші.
У якості засобу обігу гроші виступають не як самостійне втілення товарної вартості, а як посередник при обміні товарів. Тому коли держава вдасться до додаткового випуску грошей в обіг без урахування їх достатності для обслуговування товарного і платіжного обороту, процес обігу стихійно реагує на надмірний випуск грошей їх знеціненням.
Таким чином, доходимо висновку, що інфляція - це переповнення каналів обігу надмірною кількістю паперових грошей, яке призводить до їх знецінення.
Термін інфляція (від лат. inflatio - здуття) уперше почав вживатися в США у період громадянської війни 1861-1865 p., він визначав процес знецінення грошей і внаслідок цього надмірне зростання паперово-грошового обігу.
У XIX ст. цей термін уже вживається також в Англії і Франції. Значне поширення в економічній літературі поняття "інфляція" одержало у XX ст. після Першої світової війни, а в радянській економічній літературі - з середини 1920-х років.
За найбільш загальним, традиційним визначенням, інфляція - це переповнення каналів обігу грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і відповідно зростання товарних цін. Однак таке визначення інфляції не можна вважати повним. Інфляція, хоча вона і виявляється в зростанні товарних цін, не може бути зведена лише до суто грошового феномена. Це складне соціально-економічне явище, яке породжується диспропорціями відтворення в різних сферах ринкового господарства. Підтвердженням цього положення є те, що інфляція являє собою одну з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу. До того ж незалежно від стану грошового обігу товарні ціни можуть зрости внаслідок змін у динаміці продуктивності праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень у системі відтворення, монополізації ринку, державного регулювання економіки, уведення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лих і т.ін. Отже, зростання цін обумовлюється різними причинами, але не всяке зростання цін можна класифікувати як інфляцію. Серед зазначених вище причин зростання цін важливо виділяти дійсно інфляційні. Таким чином, інфляція - економічна категорія, яка характеризується неконтрольованим зростанням цін та викликає відповідне зниження купівельної спроможності грошей. При цьому загальне зростання цін супроводжується не зростанням виробництва товарів і послуг, а, навпаки, їх зниженням.
Вплив на інфляційні процеси введення національної валюти
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 2. Методологічні аспекти впливу інфляційних процесів на розвиток економіки“ на сторінці 2. Приємного читання.
