задоволення попиту клієнтів на кредитні ресурси:
покриття збитків від неефективної поточної діяльності банку до моменту вирішення керівництвом банку відповідних проблем.
З розвитком банку виникає необхідність у залученні додаткового капіталу для розвитку нових напрямів діяльності, розширення спектру банківських продуктів і послуг, запровадження нових технологій і т.д. Залучення додаткового капіталу надає можливість посилити конкурентоспроможність банку і забезпечити клієнтів високоякісними банківськими послугами.
Приділяючи особливу увагу фінансовій стабільності банківської системи, НБУ неодноразово підвищував вимоги до мінімального розміру капіталу банків.
Слід також відзначити високу концентрацію капіталу в банківській системі України - 55% банків володіють 81,9% капіталу системи.
З наведених даних випливає, що банківська система України має недостатній рівень капіталізації, багато банків мають серйозні труднощі з нарощуванням капіталу, а отже, й обсягу активних операцій. Це обумовлено як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками.
Зовнішні чинники - інфляція, девальвація національної валюти, стагнація виробництва, падіння обсягів зовнішньоекономічної діяльності, недосконале законодавство про захист капіталу банків (відсутність механізму хеджування, нерівні можливості вітчизняних та іноземних банків і т.д.).
Чинники цієї групи мають стосовно банків об'єктивний характер, тому дуже складно оцінити їх негативний вплив на кінцеві результати діяльності суб'єктів.
Слід зазначити, що зростання цін, девальвація гривні не тільки не сприяє збільшенню капіталу українських банків, але й знецінює сформований капітал, що у свою чергу зумовлює падіння його прибутковості і як наслідок істотно уповільнює капіталізацію банків, тому що прибуток є одним із головних джерел нарощування капіталу банку.
Знецінення капіталу внаслідок інфляційних і девальваційних процесів для українських банків є причиною невиконання встановлених НБУ нормативів капіталу (Н-1 - Н-5), що змушує НБУ застосовувати до цих банків неадекватні заходи.
Наприклад, незалежно від якості роботи банку, терміну його існування, наявності окремих пунктів ліцензій, НБУ в 1999 р. затвердив нові ліцензійні вимоги. По деяких пунктах ліцензій вимоги до капіталу банку збільшено до EUR 5 млн. - EUR 10 млн. Але падіння курсу гривні до ЄВРО в 1999 р. становило 34%, і всі зусилля українських банків для виконання програм капіталізації здебільшого не мали успіху. Субординований борг, залучений в іноземній валюті, на вимогу НБУ фіксується у складі капіталу в гривнях, що також позначається на рівні капіталізації. Усе це поставило чимало банків перед проблемою подальшого продовження ліцензії на різні види операцій.
Слід зазначити також, що банк, який має малий капітал, зазнає значних труднощів у розвитку своєї матеріально-технічної бази, в результаті чого знижується його конкурентоспроможність.
При цьому іноземним банкам дозволено фіксувати капітал в іноземній валюті, вони мають роками відпрацьовані технології обслуговування клієнтів, злагоджену команду високопрофесійних фахівців, що продають якісні, недорогі продукти, і за ними, як правило, стоять величезні капітали їхніх засновників.
Унаслідок девальвації національної валюти в 1998 р. капітал українських банків знизився на 28,0%, тоді як капітал банків із 100-відсотковим іноземним капіталом зріс на 60,1%. За 1999 р. темпи росту капіталу іноземних банків (42,0%) значно випереджали темпи вітчизняних (11,7%). Проте нарощення за цей період було отримано лише за рахунок організації нових банків з іноземним капіталом.
Внутрішні чинники - неякісний банківський менеджмент з управління капіталом; неадекватна ризикова політика і формування страхових фондів.
Неякісний банківський менеджмент обумовлюється переважно низькою фаховою підготовкою персоналу банків, відсутністю з боку АУБ цільових програм з комплексної професійної підготовки банківських фахівців у галузі менеджменту.
Слабкий механізм мобілізації банківського капіталу, залучення джерел з метою його збільшення, недосконала система використання власних коштів (розміщення коштів, моніторинг активних операцій, рівень їхньої прибутковості, запобігання втратам капіталу внаслідок менеджменту низької якості) обумовлюють нераціональну структуру капіталу на рівні конкретного банку.
Усі ці чинники негативно позначаються як на надійності банківської системи України, так і на ефективності функціонування економіки країни в цілому.
Результат аналізу впливу на капітал банків зовнішніх і внутрішніх чинників свідчить про те, що завдання збереження капіталу вітчизняних банків має вирішуватися комплексно:
• на рівні держави шляхом законодавчого врегулювання цих проблем через реалізацію механізму рівності усіх форм власності;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стратегія і тактика розвитку банківської системи України“ на сторінці 2. Приємного читання.
