Забороняється використовувати надані кредити для:
погашення раніше наданих кредитів;
покриття збитків господарської діяльності позичальника;
формування та збільшення статутного фонду комерційних банків;
придбання цінних паперів будь-яких підприємств.
Позичальникам, що мають прострочену заборгованість за раніше отримані кредити, нові кредити не надаються.
Можливість надання банківського і комерційного чи споживчого кредиту визначається після вивчення кредитоспроможності позичальника та прогнозування кредитного ризику.
Кредитний ризик - імовірність несплати позичальником за своїми зобов'язаннями у строк, визначений договором. Для зниження ступеня ризику банк надає кредити під заставу майна, під гарантії платоспроможних юридичних осіб та поручительство. Для підвищення гарантії погашення кредиту банк має право вимагати від позичальника страхування прокредитованого майна. У випадках підвищеного ризику надання кредиту майно страхується через страхові компанії.
У практиці роботи банків для зниження ступеня ризику застосовується видача кредитів під заставу майна, під гарантії платоспроможних юридичних осіб та поручительство. Під кредит можуть бути заставлені товарні і товарно-розпорядні документи, цінні папери (акції, облігації, векселі, акцептовані покупцем або гарантовані третьою особою), депозити на рахунках у банку, гарантії страхових організацій, банків, фінансових та інших фірм, а також нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки).
Усі питання, пов'язані з кредитуванням, вирішуються банком і позичальником на підставі договору.
Кредитний договір - угода між банком і позичальником із визначенням конкретних умов надання кредиту, прав і обов'язків сторін. У кредитному договорі передбачається: мета кредиту, сума, строк, умови і строки надання і повернення, процентні ставки, порядок їхньої сплати, вид на забезпечення, зобов'язання і економічна відповідальність сторін, перелік звітності та періодичність її надходження до банку.
Важливим є і те, що погашення кредиту і нарахування на нього процентів здійснюється за платіжним дорученням позичальника. Індивідуальні позичальники розраховуються за кредити шляхом перерахування коштів з особистого рахунка чи депозитного, переказом через пошту, а також готівкою, У виняткових випадках банк може відстрочити погашення кредиту з підвищенням процентної ставки, але це за умови, що в позичальника виникли тимчасові фінансові ускладнення за непередбачених обставин і позичальник вжив відповідні заходи щодо їх усунення.
Відносини між банками-позичальниками у сфері кредитування передбачають додержання таких вимог:
діяльність банків у сфері кредитування не повинна суперечити основним напрямам грошово-кредитної політики;
кредитування позичальників має здійснюватися з дотриманням установлених економічних нормативів;
Державний кредит - це кредит, який надається державі як позичальникові і як кредиторові залежно від того, в якій ролі держава виступає. Державний кредит - одна із форм руху тимчасово вільних коштів.
Цей кредит, як правило, має цільове спрямування на поповнення дефіциту бюджету, який все більше посилюється внаслідок розладнання економіки, різкого зниження виробництва і скорочення доходної частини бюджету при постійному зростанні видатків, що посилює інфляційні процеси.
Таким чином, державний кредит є не що інше, як додатковий випуск грошей в обіг без товарного покриття.
Кредитна політика - система кредитних заходів, спрямованих на забезпечення економічних інтересів держави. Цими засобами, як правило, є різні пільги при наданні кредитів або введення жорстких заходів щодо їх видачі.
Методи проведення кредитної політики:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття і суть кредиту“ на сторінці 3. Приємного читання.
