Необхідність управління стабілізаційними процесами в економіці України

Економіка розвитку

дозволено фізичним особам-нерезидентам відкривати в установах банків рахунки як у національній, так і в іноземній валютах на тих же умовах, що передбачені для резидентів.

Проведення грошової реформи та приєднання до ст. VIII Статуту МВФ поліпшило умови роботи на вітчизняному валютному ринку як резидентів, так і нерезидентів, стимулювало зростання надходжень іноземної валюти в Україну, сприяло створенню інвестиційного клімату, стабільності курсу гривні.

На стабільність курсу національної валюти, безумовно, впливає вибір режиму курсоутворення. Кожний режим обмінного курсу має свої переваги та недоліки.

Вибір режиму курсоутворення у країнах із перехідною економікою був важливою складовою стабілізаційної стратегії на початку реформ. Деякі центральноєвропейські та прибалтійські країни надали перевагу фіксованому (Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Польща і Словаччина), інші - гнучкому режиму обмінного курсу (Албанія, Болгарія, Македонія, Латвія, Литва, Румунія та Словенія). Майже всі країни колишнього СРСР на початку запровадження програм стабілізації обрали гнучкий режим обмінного курсу, проте невдовзі фактично застосували так звану прив'язку до долара США або німецької марки. Україна використовувала кілька режимів - від множинного до фіксованого з подальшим переходом до керованого плаваючого курсу. Віхою на шляху еволюції обмінного курсу в нашій країні була відмова в жовтні 1994 року від режиму множинного валютного курсу і запровадження уніфікованого валютного курсу. Цей захід підтримувався цілісним економічним середовищем, невід'ємною складовою якого були лібералізація більшості цін, скасування переважної частини експортних квот і ліцензій, початок приватизації.

Запровадження в рамках програм стабілізації і одночасно зі здійсненням грошових реформ і введенням в обіг нових грошових одиниць фіксованих (у відкритій або опосередкованій формі) режимів обмінного курсу в Україні й інших країнах із перехідною економікою сприяло зниженню інфляції, стало важливим кроком на шляху до стабільності національної валюти. Це також давало певні орієнтири економічним агентам, які дістали змогу оцінити перспективи щодо майбутніх прибутків. Практику оголошення валютних коридорів Україна почала у 1995 році.

Темпи девальвації національної валюти поступово знижувалися, чому сприяли випуск державних цінних паперів та приплив короткострокових капіталів нерезидентів. Протягом 1996 року номінальний курс зменшився всього на 5,5%, а з урахуванням індексу інфляції, який становив 39,7%, реальне його значення зросло на 34%, що можна вважати переходом до курсової стабільності після значної девальвації 1994-1995 pp.

Однак азіатська (1997) та російська (1998) фінансово-валютні кризи призвели до нових курсових коливань, для зниження негативних наслідків яких тимчасово було введено деякі обмеження на валютному ринку, які, втім, не стосувалися ст. VIII Статуту МВФ. Обмежувальні заходи відіграли позитивну роль у підтриманні стабільності, дали змогу уникнути обвалу гривні та його вкрай негативних наслідків для економіки.

Сучасною генеральною лінією розвитку валютного регулювання є лібералізація. На початку 2000 року в Україні офіційно запроваджено режим плаваючого обмінного курсу. Він сприяє інтеграції нашої країни у світову економіку, збалансуванню попиту і пропозиції іноземної валюти, збереженню валютних резервів, підтриманню конкурентоспроможності українських товаровиробників.

Уведення плаваючого курсу та запровадження на міжбанківському ринку торгової сесії поглибили лібералізацію валютного ринку і зменшили обсяг арбітражних операцій, забезпечили стабілізацію обмінного курсу.

подальший розвиток безготівкового і готівкового валютного ринків, а також зовнішньоекономічної діяльності, збільшення припливу валюти до України та збереження міжнародних валютних резервів НБУ.

Стабільність курсу в цей час значною мірою залежала від зростання пропозиції, що стало наслідком збільшення припливу валютних надходжень у результаті позитивного сальдо торговельного балансу, а також активізації приватизаційних процесів, поліпшення умов роботи зовнішніх інвесторів.

При значному зростанні пропозиції та обсягів торгів дії Національного банку були спрямовані, по-перше, на недопущення значної ревальвації обмінного курсу гривні та суттєвого погіршення умов діяльності вітчизняних виробників-експортерів, що забезпечило підтримання стабільності ринку і курсу гривні; по-друге, на поповнення золотовалютних резервів НБУ за рахунок викупу на ринку надлишкової пропозиції іноземної валюти.

Зростання валютних надходжень та зважена валютно-курсова політика забезпечили загальну стабільність готівкового валютного ринку та поповнення валютних ресурсів комерційних банків. Ресурси іноземної валюти у комерційних банків у 2000 році рівномірно зростали (в середньому за місяць приблизно на 4%).

Наведені дані свідчать про позитивний вплив лібералізації та режиму плаваючого курсу гривні на ситуацію на валютному ринку, про зростання довіри до валютної політики з боку економічних суб'єктів і населення, нормалізацію та оздоровлення ситуації. Збільшення обсягів експортних надходжень, помірний попит на валютні кошти, стабілізація ринку в умовах уведеної на початку року торговельної сесії, вирішення урядом питань щодо реструктуризації зовнішнього боргу, бездефіцитний бюджет, а також недопущення дестабілізації ринку нафтопродуктів стали основними факторами стабільності валютного ринку, сприяли підйому економіки, що підтверджується зростанням у поточному році реального ВВП на 3,4-5,5% щомісячно.

За будь-яких режимів завдання валютної політики полягає у підтримці відносної стабільності курсу національної валюти. Однак відсутність розвинутих фінансових ринків не дає змоги НБУ широко застосовувати для регулювання обмінного курсу інструменти непрямої, опосередкованої дії, а саме операції на відкритому ринку. За таких умов запровадження плаваючого курсу може призвести до нестабільності валютних курсів. Таку невідповідність між курсовим режимом і наявними інструментами регулювання обмінного курсу центральний банк змушений компенсувати проведенням жорсткішої монетарної політики.

Важливим етапом еволюції банківської системи України, який розширив сферу діяльності комерційних банків, стало формування валютного ринку. Постійне вдосконалення Національним банком порядку проведення комерційними банками та іншими суб'єктами господарювання операцій на валютному ринку сприяє стабілізації валютного курсу національної грошової одиниці - гривні, підвищенню довіри громадян та підприємців до неї як до засобу накопичення та інвестування, а відтак і створенню основи для широкої участі комерційних банків у процесі довгострокового інвестування вітчизняної економіки.

Серед досягнень банківської системи України - створення ефективної і потужної платіжної системи на основі впровадженої" у 1994 році системи електронних платежів (СЕП). її було розроблено фахівцями Національного банку в найкоротший термін, в умовах мінімальних капітальних та експлуатаційних витрат. Основною метою вдосконалення СЕП у 1997 році стало її реформування у зв'язку з переходом вітчизняної банківської системи на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності (МСБО). Запровадження на базі МСБО практики щоденного складання звітних балансів та різноманітних економічних показників по банківській системі України підвищило прозорість банківської діяльності та функціонування грошово-кредитного ринку, сприяло поліпшенню інформаційного забезпечення управлінських та наглядових функцій Національного банку України.

Комерційні банки - основна складова кредитної системи держави. В сучасних умовах збільшується потреба в ефективних і стабільних банках, від яких значною мірою залежить відновлення економічного зростання. Це обумовлює необхідність постійного нагляду за їх функціонуванням, який здійснюється та вдосконалюється Національним банком від часу створення в нашій країні дворівневої банківської системи. Реєстрація банків та ліцензування їх діяльності, банківський нагляд і аудит на основі аналізу звітності та економічних нормативів складають базу для всебічного регулювання діяльності комерційних банків із боку НБУ. Система банківського нагляду в Україні покликана запобігти невиваженому та ризиковому веденню банківського бізнесу, щоб не допустити втрат коштів інвесторами, а відтак - підвищити довіру до банківської системи в цілому.

Найсуттєвішими рисами сучасного банківського сектору України є його незначна питома вага в народному господарстві та підвищена концентрація капіталу в невеликій кількості банків.

Загальні активи вітчизняних комерційних банків за станом на 01.01.2000 становили в доларовому еквіваленті 16,6% від ВВП, тоді як загальні активи банків провідних держав Заходу в 1,5-2 рази перевищують обсяг ВВП.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Необхідність управління стабілізаційними процесами в економіці України“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія реформування промисловості і сільського господарства в період 1900-1917 pp.

  • Економічне зростання незалежної України -в ефективності виробництва, розвитку фінансів і банківської системи

  • Необхідність управління стабілізаційними процесами в економіці України
  • Глава 2. Методологічні аспекти впливу інфляційних процесів на розвиток економіки

  • Вплив на інфляційні процеси введення національної валюти

  • Формування системи управління інфляційними процесами

  • Глава 3.Формування економіки територій

  • Формування системного механізму державного управління територіями

  • Методологія становлення і розвитку територій

  • Розділ 2. ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І АПК

  • Форми господарювання в АПК

  • Процеси реформування економічних відносин в аграрному секторі

  • Іпотечне кредитування - запорука успіху в реформуванні сільського господарства

  • Глава 2. Стратегія ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Визначення засад ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва

  • Ефективний аудит - гарантія безризикової діяльності підприємств

  • Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА

  • Прикладне програмне забезпечення.

  • Огляд операційних систем персональних комп'ютерів

  • Програмна оболонка Windows.

  • Сімейство операційних систем Microsoft Windows.

  • Операційна система Windows NT.

  • Операційна система Windows СЕ.

  • Глава 2. Локальні обчислювальні мережі

  • Класифікація комп'ютерних мереж

  • Мережні операційні системи і загальні принципи управління комп'ютерними мережами

  • Глава 3. Глобальні обчислювальні мережі. Internet

  • Історія розвитку мережі Internet

  • Організаційно-технологічні принципи побудови мережі Internet

  • Інформаційний сервіс мережі Internet

  • Можливості практичного використання мережі Internet

  • Основні напрямки розвитку Internet

  • Глава 4. Інформатика, інформаційні технології як передумови розвитку економіки

  • Інформаційне забезпечення управлінської діяльності

  • Інформаційно-технологічне забезпечення економічної діяльності

  • Перспективи впровадження інформаційних технологій в Україні

  • Глава 5. Інформаційне забезпечення управління та обліку

  • Перспективи розвитку інформаційного забезпечення документообігу

  • Форми організації фінансової роботи

  • Принципи організації і основні види обліку

  • Бюджетний облік

  • Розділ 4. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЗВІТНІСТЬ

  • Планування і звітність - основа визначення завдань діяльності користувача та контроль їх виконання у системі SAP

  • Глава 2. Впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - логічний етап розвитку економіки

  • Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - вимога часу

  • Глава 3. Підвищення ефективності фінансової бухгалтерії в умовах роботи в системі SAP R/3

  • Відображення операцій фінансової бухгалтерії в Головній книзі . . ,

  • Введення спеціальних регістрів для забезпечення бухгалтерією чіткого аналізу і звітності

  • Операції з матеріальними і нематеріальними цінностями

  • Розділ 5. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯАЬНОСТІ В УКРАЇНІ

  • Забезпечення розвитку економіки через стійку національну валюту і чітку монетарну політику

  • Стабільність національної валюти - основа поступального розвитку економіки

  • Основні напрями грошово-кредитних відносин

  • Поняття і суть кредиту

  • Стратегія і тактика розвитку банківської системи України

  • Кошторисне фінансування витрат на утримання банків

  • Удосконалення фінансового аналізу банківських операцій

  • Глава 2. Банківська звітність

  • Вимоги до складання звітності

  • Упорядкування форм фінансової та статистичної звітності

  • Економічний аналіз діяльності комерційного банку

  • Розділ 6. СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ І ЕКОНОМІЧНОГО ПРОЦВІТАННЯ

  • Прогнозування - необхідна умова економічного зростання

  • Економічні стимулятори виробництва

  • Міжнародні фінансові інститути

  • Перспективи економічного розвитку України

  • Глава 2. Теоретичні і економічні основи інвестиційної діяльності

  • Переваги інвестиційного проектування

  • Фінансові аспекти активізації інвестиційного процесу в Україні

  • Лізинг основних засобів

  • Глава 3. Економіка підприємництва

  • Ефективність роботи підприємств у технічному прогресі

  • Через мале підприємництво до середнього, а від них - до благополуччя і процвітання

  • Фінанси підприємств

  • Необхідність удосконалення управління акціонерними товариствами

  • Економічний аналіз господарської діяльності підприємств

  • Контроль і аудит фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій

  • Глава 4. Валютне регулювання та вдосконалення валютних операцій

  • Виконання банками функцій агентів валютного контролю

  • Організація та перспективи валютного регулювання (з урахуванням світового досвіду і особливостей економічного розвитку України)

  • Післямова

  • Список літератури