Якщо господарські засоби, кошти і цінності не відповідають цим двом критеріям, то вони обліковуються на позабалансових рахунках. На них же заносять вимоги та зобов'язання, що можуть виникнути в майбутні періоди та за якими установа несе ризики; документи й цінності; операції з приватизації.
Рахунки поділяють на активні, пасивні і активно-пасивні залежно від обліку коштів або джерел їх утворення. Активні рахунки призначені для обліку розміщення коштів і господарських засобів, а пасивні - для обліку джерел утворення господарських засобів і коштів. Певна частина рахунків має змішаний характер; вони так і називаються - активно-пасивні. Якщо на активно-пасивному рахунку сальдо дебетове, то його призначення - як активного рахунка, якщо кредитове - як пасивного.
Характеризують позабалансові рахунки так: він активний, якщо при переведенні його на балансовий рахунок дебетується балансовий рахунок; якщо ж при цій операції кредитується балансовий рахунок, то позабалансовий рахунок вважається пасивним.
За призначенням та структурою рахунки поділяють на основні, регулюючі u операційні. Взято за основу те, як вони відображають ті чи інші об'єкти бухгалтерського обліку, що обліковується за дебетом та кредитом і показує залишок кожного рахунка. Так, основними є рахунки, призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення. Для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів і їх джерел, показаних на основних рахунках, використовують регулюючі. Вони, у свою чергу, поділяються на контрактивні, контрпасивні, контрарно-доповнюючі.
Контракшивні рахунки призначені для регулювання оцінки окремих основних активних рахунків, а тому самі є пасивними. За їх кредитом відображається збільшення сум, які підлягають вирахуванню з основного активного рахунка, а за дебетом - зменшення цих сум. Сальдо показує остаточну суму, яка підлягає вирахуванню із залишка основного активного рахунка. До цих рахунків належать, наприклад, такі: "Зношення власних основних засобів", "Зношення нематеріальних активів", "Результати індексації основних засобів понад ринкову ціну" тощо.
Контрпасивні рахунки призначені для регулювання основних пасивних рахунків, а самі є активними. Вони служать для зменшення сум джерел коштів, обліковуваних на основних пасивних рахунках. Дебет контрпасивного рахунка вказує на збільшення сум, що підлягають вирахуванню із сальдо основного пасивного рахунка. Прикладами контрпасивних рахунків є: "Технічний рахунок для розподілу доходів державного бюджету України", "Технічний рахунок для перерахування коштів державного бюджету України" тощо.
До контрарнодоповнюючих рахунків належать такі, які можуть мати дебетове або кредитове сальдо. При цьому уточнення оцінки на регульованих рахунках здійснюється в бік збільшення або зменшення. До таких рахунків, наприклад, належать "Результати переоцінки вартості господарських матеріалів" тощо.
Операційні рахунки використовуються для відображення та контролю затрат, фінансових результатів. Вони неоднорідні за своїм складом. Сюди можна віднести "Витрати майбутніх періодів", "Результат поточного року" тощо.
За способом групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяють на синтетичні й аналітичні.
Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації про склад та рух господарських засобів, коштів, джерел їх утворення і господарських процесів в узагальненому вигляді й у грошовому вимірі. Облік, що ведеться на таких рахунках, називається синтетичним.
Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку призначені аналітичні рахунки. Вони деталізують зміст синтетичних рахунків. Облік, що ведеться на аналітичних рахунках, так і називається аналітичним.
Між аналітичними і синтетичними рахунками існує нерозривний зв'язок. На аналітичних відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але детальніше. Залишки й обороти усіх аналітичних рахунків мають дорівнювати один одному за сумою і відповідати за підсумками залишкам та оборотам синтетичного рахунка, на якому вони відкриті.
Для відображення у бухгалтерському обліку і звітності майно та господарські операції оцінюються в національній грошовій одиниці України.
Активи та пасиви обліковуються за фактичними витратами на їх придбання або виникнення.
На підставі даних бухгалтерського обліку складають бухгалтерську (фінансову) звітність. Вона становить систему взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан підприємства та результати його діяльності за звітний період.
Рахунки бухгалтерського обліку - це не лише джерело інформації про господарську діяльність, а й основний аргумент при контролі відносин, які складаються між користувачами облікової інформації. Слід мати на увазі, що для самого підприємства необхідна певна систематизація рахунків, яка б надавала можливість обґрунтовано контролювати та аналізувати його фінансово-господарську діяльність як у цілому, так і в окремих ланках. Це досягається за допомогою єдиної" системи рахунків бухгалтерського обліку та уніфікованих вимог щодо здійснення обліку на них.
Плани рахунків та вказівки щодо їх застосування є засобами державного регламентування організації бухгалтерського обліку в банківській системі й забезпечення єдиного методологічного порядку відображення господарських операцій у системі бухгалтерських рахунків.
Керівництво бухгалтерським обліком - це не лише розробка і впровадження Плану рахунків, підготовка нормативних актів та роз'яснень, а ще й перевірка стану бухгалтерського обліку і звітності, надання необхідної допомоги.
Удосконалення організації обліково-операційного процесу - один із напрямів керування бухгалтерським обліком. Найкращих результатів досягають там, де розробляють та впроваджують нові форми носіїв облікової інформації, раціональні схеми обороту документів, поліпшують порядок проведення інвентаризації, добирають оптимальніші технології для розв'язання облікових завдань. Система МСБО покликана забезпечувати накопичення, підтримку в актуальному стані і багатоцільове комплексне використання даних, які містять бухгалтерську і статистичну інформацію про фінансово-економічний стан будь-яких установ.
Перехід на МСБО не самоціль, а об'єктивна необхідність, оскільки вони є своєрідною мовою фінансової звітності, зрозумілою в усіх країнах. Міжнародні стандарти надають можливість спеціалістам різного профілю однаково розуміти й оцінювати економічні явища, наприклад, капітал, активи, зобов'язання, доходи, витрати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ТА ЗВІТНІСТЬ“ на сторінці 2. Приємного читання.
