система маршрутизації в мережі Internet.
Мережна адреса в мережі Internet має назву IP-адреса. Для спрощення розуміння методів адресації в мережі Internet прийнято вважати, що ІР-адреса може бути пов'язана тільки з одним певним мережним комп'ютером, хоч насправді один комп'ютер може мати декілька IP-адрес, за кількістю встановлених у ньому мережних адаптерів.
Мережна адреса складається з чотирьох цифр, що набирають значення від 0 до 255. Звичайно при записі цифри, що складають адресу, розділяються крапками, тому запис такої мережної адреси може виглядати, наприклад, таким чином: 134.14.8.86.
Насправді за IP-адресою приховується цілком осмислена інформація про номер мережі і мережного комп'ютера, яка дозволяє однозначно ідентифікувати будь-який комп'ютер, підключений до Internet, серед тисяч таких же комп'ютерів, розкиданих по всьому світу. При розробці загальних принципів мережної адресації в Internet було прийнято вважати, що старший байт (перша цифра) ідентифікує мережу, а три молодші байти (останні три цифри) - номер комп'ютера (мережного адаптера), що входить у цю мережу. На початковому етапі розвитку мережі Internet передбачалося, що максимальна кількість мереж, які потенційно можуть бути підключені до Internet, -255. Однак з плином часу і в процесі розвитку Internet стало ясно, що таке штучне обмеження може послужити істотним гальмом у розвитку мережі. Тому був запропонований простий і ефективний спосіб зняття такого обмеження без зміни методів подання мережної адреси. Суть цього методу полягає в тому, що старший байт більше не нумерує мережі. Тепер він визначає так званий клас адреси в мережі Internet. Клас IP-адреси означає, скільки байтів в адресі служать для ідентифікації мережі. Не вдаючись до подробиць вдосконаленої системи адресації, зауважимо лише, що завдяки розбиттю мереж, що входять в Internet, на п'ять класів: А, В, С, D і Е - з'явилася можливість істотно розширити діапазон номерів мереж. Завдяки введенню класифікації мереж, що складають Internet, стало потенційно можливим об'єднання понад двох мільйонів мереж і приблизно 3,7 мільярда комп'ютерів, що працюють у цих мережах.
Незважаючи на так звану безмежність діапазону мережних адрес в Internet, їх кількість обмежена, тому існує необхідність упорядкування процесу присвоєння адрес. Розподілом адрес в Internet займається спеціалізований Інформаційний центр Internet (InterNIC), що входить до співтовариство громадських організацій, які координують розвиток і функціонування мережі.
Крім апаратного підключення до мережі для користувача Internet важливо мати свій власний ідентифікатор у глобальному інформаційному просторі. Тому в Internet слід розрізняти два типи електронних адрес: по-перше, це адреса комп'ютера (мережного інтерфейсу) в мережі, по-друге, це адреса користувача в тій же мережі, яка складається з реєстраційного імені даного користувача та імені комп'ютера.
Система адресації, що ґрунтується на IP-адресах комп'ютерів, незручна для сприйняття людиною. Тому для ідентифікації комп'ютерів мережі в Internet використовується так звана система доменних імен - Domain Name System, DNS, яка присвоює комп'ютерам цілком осмислені імена, що легко запам'ятовуються і мають два рівні доменів, розділених крапкою, наприклад: microsoft.com. Адреси користувачів Internet, по суті, є звичайними реєстраційними іменами в конкретному комп'ютері, за якими ставиться стандартизований знак @. Виходячи з цього, адреса конкретного абонента в мережі Internet може виглядати, наприклад, таким чином; Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.
Наявність електронних адрес дозволяє абонентам мережі організувати і упорядкувати проходження через мережу різноманітної індивідуальної інформації: запитів, повідомлень, електронної кореспонденції та ін.
Інформаційний сервіс мережі Internet
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка розвитку» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційно-технологічні принципи побудови мережі Internet“ на сторінці 2. Приємного читання.
