Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

Запаси готової продукції на підприємствах-виробниках і в каналах сфери обігу називаються збутовими або товарними. Товарні запаси дислокуються:

1) на підприємствах-виробниках;

2) на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі;

3) у трансформаційних пунктах транспортних організацій на шляху проходження від постачальників до покупців (перевантажувальні станції, порти та ін.).

У багатоланкових логістичних каналах і в процесі просування товарного потоку з моменту його генерації продуцентом до моменту споживання може неодноразово змінюватися його стан. Тобто товарний потік у разі потреби змінює свій стан з динамічного на статичний і навпаки.

Роль товарних запасів полягає в тому, що вони забезпечують ритмічність:

1) виробництва продуцента і споживача;

2) процесу реалізації;

3) пропозиції на ринку комплексного продукту "товару-послуги".

Крім того, запаси є найважливішим інструментом для забезпечення балансу попиту та пропозиції на ринку. Проте товарні запаси (матеріальні потоки в статичному стані) приносять власникові лише витрати. Прибутковим є лише товарообіг, тобто матеріальні потоки в динамічному стані.

У зв'язку з тим, що в ціні товару значну частину утворюють витрати, пов'язані з перебуванням його у формі запасу, одним із найважливіших завдань розподільної логістики є максимальне скорочення цих витрат і часу перебування матеріальних (товарних) потоків у статичному стані. Терміни перебування матеріального потоку у формі запасу відрізняються суттєвою варіацією від декількох годин до декількох місяців.

Важливо виділяти об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення товарних запасів. Це необхідно для того, щоб зрозуміти природу їхнього існування і процеси утворення нормальних і аномальних (наднормативних, зайвих та ін.) запасів.

Із логістичних позицій товарні запаси — це матеріальні потоки, що вийшли зі сфери виробництва, але ще не надійшли до сфери споживання.

Умови формування нормального запасу полягають у тому, що процес обігу товарів має протікати безупинно. У цьому випадку його наявність зумовлена об'єктивними факторами, сутність яких у тому, що для відвантаження споживачеві готову продукцію необхідно нагромадити у визначеній кількості (до розмірів партій, що відвантажуються), укомплектувати, завантажити в транспортні засоби й оформити відповідну документацію. Інакше кажучи, перш ніж керувати матеріальними потоками в процесі безпосереднього транспортування споживачам, необхідно ці потоки спочатку сформувати, а потім, можливо, не раз, переформувати в ланках логістичного ланцюга.

Умови формування аномальних товарних запасів зумовлюються, як правило, суб'єктивними факторами, що є проявами упередженого ставлення до керування потоковими процесами.

Із позицій логістики матеріальні потоки, концентровані в товарних запасах, мають важливе призначення в декількох аспектах. По-перше, товарні запаси швидко реагують на будь-які зміни в ринкових пропорціях, що формуються. їх рівень, поводження і тенденції є індикатором ринкової ситуації. По-друге, результати не тільки логістичної, але і комерційної діяльності, а також ефективність ринкових процесів у цілому багато в чому залежать від обсягу та рівня товарних запасів, їхніх відхилень від оптимуму й інтенсивності товарообіговості. По-третє, товарні потоки, концентровані в запасах, виступають у якості одного з елементів маркетингового регулювання значної частини ринкових процесів.

У розпорядницькій логістиці проблематика керування товарними запасами припускає постановку низки завдань, вирішення яких здійснюється як на макро-, так і на мікрорівні з подальшою локалізацією за логістичними об'єктами і суб'єктами. Основні з них:

1) здійснення ефективного якісного обліку товарних запасів у цілому, а також стосовно асортименту за різними субринками, логістичними каналами (ланцюгами) і конкретними підприємствами;

2) встановлення оптимальних кількісних параметрів товарних запасів на основі раціональної товарообіговості відповідно до реалізованої стратегії логістичної системи (підприємства, групи підприємств). Використання цих параметрів у якості нормативних;

3) регулярна і всебічна оцінка наявних товарних запасів. Порівняння фактичних параметрів з нормативними і виявлення причин, що зумовили будь-які відхилення.