Зростання потоку деталей і комплектуючих виробів через національні кордони в основному зумовлене п'ятьма окремими причинами:
— найменшими витратами виробництва за кордоном;
— зближенням технічних параметрів деталей, завдяки чому створюються можливості для збільшення масштабів виробництва в межах вузьких класів деталей і товарів;
— зниженими податковими ставками в країнах, що розвиваються;
— міжнародним кооперуванням промислових фірм, що випускають кінцеву продукцію;
— міжнародним кооперуванням фірм-постачальників деталей у пошуках технології, розподільних структур і дешевої виробничої бази.
Кожна із зазначених причин впливає на постійне розширення географії матеріально-технічного постачання промислового виробництва, що набуло глобального характеру.
Для розробки стратегії матеріально-технічного постачання з-за кордону потрібне всебічне врахування тенденцій, що утворюються в галузі керування матеріальними запасами і в галузі виробництва. Вироблена стратегія має, як мінімум, відповідати на такі питання:
— які потреби в транспортувальниках (якою має бути їх кількість)?
— які послуги (не враховуючи виготовлення деталей та складання) будуть необхідні (упакування, складування тощо)?
— які інформаційно-технологічні методи будуть задіяні в системі матеріально-технічного постачання (штрихове кодування, попереднє повідомлення про відвантаження тощо)?
— які програми атестації постачальників і транспортувальників будуть необхідні та кого треба буде атестувати?
— які засоби використовувати для оптимізації системи матеріально-технічного постачання після її створення?
Системою постачання, що спирається на закордонні постачання, особливо при мінімальному рівні запасів (за методом "точно в строк"), є високонадійний і ефективний ланцюг постачання, що залежить від структури конкретної системи. Як правило, вона утворюється з чотирьох головних елементів, що і формують стан усієї системи. Взаємодію елементів усередині структури системи постачання графічно представлено на рис. 3.6*76.
*76: {Чухрай Н.І. Проблеми адаптації маркетингу і логістики до умов вітчизняного ринку [Текст] / Н.І. Чухрай // Вісн. НУ "Львівська політехніка". – 2000. № 416. Логістика. – С. 110-118.}
З наведеної схеми видно, що в цілому система складається з трьох елементів: постачальника, проміжної системи (доставки) і споживача, що зв'язані між собою лініями зв'язку і документообігом. Вимоги до постачальників і споживачів зазначені вище, зупинимося на проміжній системі. Очевидно, що вирішальною частиною системи є забезпечення постачань продукції. Основними параметрами системи є: місце концентрації вантажів, порт відвантаження, морське транспортне агентство, порт призначення, місце митного контролю і внутрішня автотранспортна чи залізнична компанія. Усі ці фактори — складові ланцюга постачання.
Рис. 3.6. Система постачання міжнародної фірми: матеріальний потік, потік документів, передача інформації
Запаси готової продукції — одна з форм прояву матеріальних потоків. Вони призначені послабити залежність продавця від покупця.
Відомо, що матеріальні потоки можуть перебувати в двох станах: динамічному і статичному. Просування матеріального (товарного) потоку в більшості випадків є дискретним. Це означає, що в проміжках між етапами руху матеріальні потоки можуть бути в статичному стані. Крім того, як правило, цей стан передує актам купівлі-продажу матеріального товару. Таким чином, незважаючи на те, що матеріальні потоки у вигляді запасів можуть функціонувати в динамічному стані (наприклад, у процесі здійснення складських робіт, передислокації, перетарювання, підготовки продукції до виробничого споживання тощо), мають статичну форму, тобто перебувають в стані спокою.
За деякими дослідженнями матеріальний потік, зосереджений у запасах, перебуває в динамічному стані 2—3 % сукупного зумовленого збереженням часу, а в статичному — 97—98 % цього часу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Шубіна О.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ“ на сторінці 20. Приємного читання.