Усі товари, що створені людиною у процесі діяльності і використовуються в торговельному обігу, зібрано в Гармонізованій системі опису і кодування товарів, яка була прийнята Радою митного співробітництва на основі Конвенції про Гармонізовану систему опису й кодування товарів, та набула чинності в 1988 р.
За більш загальною класифікацією всі товари поділяються на групи, які зазвичай наводяться у статистиці зовнішньої торгівлі, а саме:
— сільськогосподарська сировина і продовольство;
— паливо, мінеральна сировина і метали;
— хімічні продукти;
— машини, обладнання, транспортні засоби;
— промислові товари народного споживання. Розрізняють товари індивідуального споживання і товари виробничого призначення, а також відповідні до них ринки.
Перші — товари індивідуального споживання — призначені для задоволення особистих (індивідуальних) потреб. Ринки споживчих товарів характеризуються масовим типом споживання, великою конкурентоспроможністю, їх структура значною мірою децентралізована. На цих ринках товари стандартні, а канали товароруху багатоступінчасті.
Споживачами товарів виробничого призначення є підприємства, фірми, організації. Такими товарами є будь-яке технологічне обладнання, будівельно-дорожна техніка, транспортні машини загального використання, паливо, сировина і т. ін. Ринок товарів виробничого призначення має характерні параметри за своєю структурою, типом споживання (невелика кількість споживачів), типом конкуренції, мотивацією покупок, каналами товароруху, високими вимогами до сервісу. Маркетинг товарів виробничого призначення, як правило, зорієнтований на прогресивні види продукції (машини, обладнання), враховуючи моральне старіння їх у процесі реалізації" транспортування, установку і т. ін.
Товари можуть мати як речовинно-матеріальну форму, так і форму послуг. Послуги — це товар, який не має матеріальної форми. Раніше економісти вважали, що послуги — це лише невиробнича витрата праці. На сьогодні погляд змінився. Поширеним є таке визначення: послуга — це продукт праці, що має вигляд нематеріальної споживчої вартості, корисного ефекту, який задовольняє будь-які потреби людини незалежно від їхньої природи. В індустріально розвинених країнах сфера послуг поглинає весь приріст трудових ресурсів. У США, наприклад, на сьогодні в невиробничій сфері зайнято людей більше, ніж у матеріальному виробництві.
Розвиток сфери послуг тісно пов'язаний з матеріальним виробництвом, що забезпечує технічну базу сфери послуг, а також із соціально-економічними потребами суспільства, котрі постійно зростають.
Іншим стимулом розвитку цієї сфери є збільшення вільного часу населення. Час, який людина використовує на виробництво, не настільки тривалий, решта має бути охоплена сферою послуг.
У світовій практиці виділяють такі види послуг:
— підготовка будівельних площадок;
— основні будівельні роботи;
— будівельні роботи завершального циклу;
— будівництво будинків та споруд "під ключ";
— технічне обслуговування і ремонт легкових автомобілів і мотоциклів;
— послуги готелів та ресторанів;
— транспорт, складське господарство та зв'язок;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Шубіна О.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. ІНФРАСТРУКТУРА ТОВАРНОГО РИНКУ: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ“ на сторінці 3. Приємного читання.