Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

Логістика

X — деякий додатний параметр, що потребує статистичного оцінювання, але приймає значення від 1,0 до 3,0;

п — кількість торговельних точок.

Кожну ситуацію вибору ми повинні асоціювати з відповідними ймовірностями Р.. та змінними хігц. Оскільки істинні значення ймовірностей нам не відомі, то вони замінюються усередненими по кожній ситуації оцінками розподілу переваг споживачів рЦ.

В моделі централізації роздрібної торгівлі зроблено спробу пояснити існування міських і приміських торговельних районів або регіональних торговельних центрів, основою чого є їхні розміри, торговельні функції та місце розташування один щодо одного.

Ця теорія використовує таку ієрархію підприємств торгівлі: великий центр роздрібної торгівлі, який виконує безліч функцій і пропонує широкий асортимент різноманітних товарів та послуг, оточений середніми за величиною торговельними підприємствами, де вибір товарів і послуг істотно нижчий, які, у свою чергу, знаходяться серед безлічі дрібних торговельних точок, що в основному спеціалізуються на товарах повсякденного попиту.

Основна сутність моделі централізації роздрібної торгівлі полягає в тому, що при збільшенні відстані від місця проживання споживача до торговельного центру витрати на транспорт, а також час, витрачений на покупку, зростають, тому попит на послуги цього торговельного центру зменшується.

Більше того, чим більше властивостей “повсякденної необхідності” має продукт, тим коротший шлях, який покупець готовий подолати, щоб придбати цей продукт. І навпаки, як правило, споживачі готові долати великі відстані для придбання спеціалізованої продукції, оскільки запропонувати її можуть тільки великі торговельні або спеціалізовані центри.

Теорія Хаффа знайшла відображення в маркетингу торговельних підприємств, де було розмежовано два поняття — радіус дії товару і радіус необхідної торговельної зони.

Радіус дії товару — це максимальна відстань, яку споживач готовий подолати для придбання потрібного товару; саме радіус дії товару зумовлює об'єктивні межі торговельної зони підприємства роздрібної торгівлі.

Радіус необхідної торговельної зони — це та мінімальна торговельна область, яка повинна містити необхідний обсяг попиту населення на товари й послуги магазину на конкретній території, забезпечувати підприємству роздрібної торгівлі економічну життєздатність.

Стосовно питання місця розташування магазину, радіус необхідної торговельної зони дорівнює радіусу території, на якій мешкає кількість споживачів, здатна забезпечити повний рівень попиту. Відповідно до моделі централізації роздрібної торгівлі, підприємству роздрібної торгівлі для ведення економічно ефективної комерційної діяльності необхідно, щоб радіус дії товару був більший ніж радіус необхідної торговельної зони.

Радіус дії товару і радіус необхідної торговельної зони допомагають пояснити, чому зазвичай на ринку багато підприємств роздрібної торгівлі, що пропонують продукцію повсякденного попиту, і чому вони розташовуються ближче одне до одного, на відміну від магазинів більш дорогих і спеціалізованих товарів, яких значно менше і які залучають покупців з набагато більшої території.

Використання моделі централізації роздрібної торгівлі дуже корисне в торговельному маркетингу, оскільки вона дозволяє зробити загальні висновки про достатність торговельних площ та ієрархію торговельних підприємств у потенційному регіоні для розміщення магазину.

Дослідники часто класифікують торговельні зони за їх значимістю, відштовхуючись від віддаленості магазину, і окреслюють ближню, середню і дальню торговельні зони.

Ближня торговельна зона — географічна область, на яку припадає 60—65 % покупців магазину чи торговельного центру. Як правило, межа ближньої зони проходить не далі ніж за 2—4 км або 10 хв. їзди до магазину.

Середня торговельна зона — це географічна область, що має вторинне значення за обсягом торгівлі. Вона забезпечує близько 20 % обсягу продажів. Зазвичай вона розташовується в радіусі 2—6 км або не більше ніж 15—20 хв їзди до магазину.

Дальня торговельна зона (зовнішнє кільце) — територія, що охоплює покупців, які рідко, випадково здійснюють покупки в магазині чи торговельному центрі: або поблизу місць їхнього проживання немає необхідних магазинів, або вони мають хороший транспортний доступ до магазину, або проїжджають повз нього по дорозі на роботу й назад. У великих містах дальня зона простягається на 25 км, у невеликих населених пунктах та сільській місцевості — на 80 км.

Нині стохастична гравітаційна модель, яка зумовлює ймовірність відвідування конкретного торговельного центру мешканцями певного населеного пункту залежно від торговельної площі й часу, щоб дістатись до точки, у середовищі ритейлерів більш відома в такому трактуванні. Наприклад, 60—70 % споживачів магазину з торговельною площею 300—500 кв. м мешкають на відстані 300—500 м. Цю відстань споживач долає за 7 хв. пішки або за 2 хв. використовуючи транспорт. До речі, площа ареалу є територією для розміщення реклами певної торговельної точки. Тобто далі, ніж мешкає основний пул цільової аудиторії, розміщувати рекламу не доцільно.

Втім модель Хаффа також не враховує деяких аспектів. По- перше, не лише географічний фактор визначає попит на послуги магазину, тому що зона охоплення значно вужча в районах з інтенсивною конкуренцією. По-друге, навіть за достатньо однакових меж районів прогноз, побудований лише на оцінюванні розміру (площі) торговельної зони, буде мати низьку достовірність. Річ у тому, що площа, а відповідно й чисельність населення у колі (за умови рівномірної щільності конкуренції) збільшуються пропорційно квадрату радіуса. Показник часу, необхідний, аби дістатись автомобілем до магазину, приблизно пропорційний відстані. Тому, якщо ми можемо оцінити час із точністю в ±15 % з довірчою імовірністю в 0,95, то з такою самою ймовірністю точність прогнозу обороту магазину буде приблизно ±30 %. “Ціна” помилки в разі відкриття великого торговельного центру може становити декілька мільйонів гривень[10].

Відповідно, проста підстановка чисел до формули не дасть вичерпної відповіді. Інтенсивність людських і транспортних потоків, характерних для конкретного місця, — також важлива умова вибору. Для обґрунтованої оцінки потенційного рівня продажів необхідно враховувати і низку додаткових факторів: які це потоки, чи є люди, котрі становлять основну масу цих потоків, цільовими покупцями.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

  • Еволюція концепцій логістики

  • Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

  • Логістичні операції й функції

  • Логістичні ланцюги та канали розподілу

  • Основні характеристики загальновизнаних логістичних стандартів і концепцій управління

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗБУТУ

  • Сутність закупівельної політики підприємства

  • Сутність збутової політики підприємства

  • Чинники впливу на формування ціни на товар у роздрібному каналі збуту

  • Побудова системи розподілу повноважень менеджерів згідно з функціональними обов'язками

  • Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

  • Методи систематизації та групування багатономенклатурних запасів: АВС, ХYZ

  • Методи прогнозування продажів товарів

  • Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами

  • Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

  • Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація

  • Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах
  • Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок

  • Перелік основного обладнання й механізмів, що використовуються на складах

  • Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ

  • Значення тари та упаковки в логістиці вантажу

  • Питання вибору перевізника

  • Розділ 7. ЛОГІСТИКА СЕРВІСУ

  • Співпраця за принципом “Open-book”

  • Загальний кейс УВК

  • Сучасні інформаційні технології для забезпечення просування матеріальних потоків