Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

Логістика

де а . — нормований множник;

в,-" Q; — чисельність населення у відповідних пунктах;

Сі}} — відстань між пунктами і та у.

Але на практиці пасажиропотоки підпадають під низку факторів (сезонні коливання, години пік). Подальшого розвитку модель набула в ентропійних методах. Важливе місце у цьому напрямі досліджень займає формула Мішеля для розрахунків транспортних потоків на залізничній колії. Ідеї Мішеля були продовжені у дослідженнях Ф. Плеснера, який довів, що емпіричні коефіцієнти залежать від чисельності населення. Останні дослідження внаслідок інформатизації суспільства та покращання електронного розрахункового інструментарію враховують більшу кількість факторів. Так, Є.А. Кравченко пропонує розраховувати пасажиропотік на основі такої залежності:

де Лґ, АГ — чисельність населення в і та у пунктах;

Ьп — відстань між пунктами і та у;

П., П. — кількість їздок — відправлень пасажирів між і та у пунктами за одиницю часу;

Яп — коефіцієнт тяжіння і та у пунктів, який залежить від зростання населення, культурного розвитку, використання видів транспорту й тарифів та інших господарсько-економічних і соціальних факторів. Коефіцієнт Яп визначається на основі проведених досліджень.

Як бачимо, існує достатнє розмаїття моделей на основі гравітаційного правила. Зазначимо також, що ця модель проста в застосуванні й розумінні, але, на жаль, має деякі обмеження. Так, вона не враховує кількості вже діючих роздрібних точок у регіоні, а також маркетингової складової — впливу на покупця певними заохоченнями для здійснення закупівель (безкоштовна маршрутка, щоб дістатись до магазину, якщо він далеко, і т. ін.).

Ці моделі на основі правила Рейлі широко застосовують також для прогнозування ринкової частки різних споживчих товарів і послуг. Якщо змінити формулу через функцію корисності мультиплікативного виду, то отримаємо моделі мультиплікативної взаємодії (MCI). Її окремим випадком є модель Девіда Хаффа.

3. Теорія Девіда Хаффа ґрунтується на нерівнозначності різних областей торговельної зони. Професор Д. Хафф дає таке визначення торговельної зони: це географічний сектор, що містить потенційних споживачів, які (з імовірністю більше нуля) можуть придбати певний вид продукції, запропонованої одним або кількома торговельними підприємствами.

Таким чином, торговельна зона може бути представлена у вигляді кількох секторів попиту, в яких зі збільшенням відстані від споживача до торговельного підприємства ймовірність покупок зменшується. Торговельна зона підприємства являє собою набір імовірнісних контурів відвідування магазину (рис. 5.3).

Ймовірнісні контури секторів попиту

Рис. 5.3. Ймовірнісні контури секторів попиту

Модель Хаффа базується на двох параметрах — площі торговельної точки та її віддаленості від споживача в ситуації і:

де Т.. — віддаленість торговельної точки у від споживача в ситуації і;

5. — площа торговельної точки у;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

  • Еволюція концепцій логістики

  • Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

  • Логістичні операції й функції

  • Логістичні ланцюги та канали розподілу

  • Основні характеристики загальновизнаних логістичних стандартів і концепцій управління

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗБУТУ

  • Сутність закупівельної політики підприємства

  • Сутність збутової політики підприємства

  • Чинники впливу на формування ціни на товар у роздрібному каналі збуту

  • Побудова системи розподілу повноважень менеджерів згідно з функціональними обов'язками

  • Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

  • Методи систематизації та групування багатономенклатурних запасів: АВС, ХYZ

  • Методи прогнозування продажів товарів

  • Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами

  • Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

  • Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація

  • Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах
  • Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок

  • Перелік основного обладнання й механізмів, що використовуються на складах

  • Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ

  • Значення тари та упаковки в логістиці вантажу

  • Питання вибору перевізника

  • Розділ 7. ЛОГІСТИКА СЕРВІСУ

  • Співпраця за принципом “Open-book”

  • Загальний кейс УВК

  • Сучасні інформаційні технології для забезпечення просування матеріальних потоків