Про управління запасами (чи то товарів торговельного підприємства, чи то сировини та комплектуючих виробничого) найчастіше згадують, коли виникають питання щодо планування і прогнозування, а також по закінченні так званого маркетингового року (термін впродовж календарного року, за який відбувається продаж товару певного асортименту[1]), коли аналізують загальну статистику діяльності підприємства за всіма статтями: отриманими доходами, сплаченими видатками, об'ємами та обсягами продажів тощо.
Якщо підприємство співпрацює з одним постачальником сировини або має лише одну збутову базу, то все управління запасами буде побудоване на домовленостях з постачальником і точкою збуту та ґрунтуватиметься на відслідковуванні попиту на готову продукцію підприємства-виробника. Складність в управлінні запасами виникає, коли підприємство має багатономенклатурні запаси (хоча б більше 100 і до тисячних одиниць), багато точок збуту та отримує товари/сировину від декількох постачальників одразу. В такому разі виникає питання, як у найбільш коректний спосіб відслідковувати стан кожної номенклатурної одиниці запасів і які управлінські дії необхідно застосовувати до неї. Зрозуміло, що проглянути аналітику динаміки продажів/надходжень у виробництво за кожним із 1000 найменувань запасів (товарів/ сировини) не є логічним з огляду на витрачений час. Проте управлінський вплив здійснювати необхідно: знати, який обсяг запасу наявний, скільки необхідно замовляти на наступний період, через який термін — тривалість інтервалу між замовленнями і, відповідно, акумулювати для цього необхідну грошову суму.
Можливість здійснювати управління багатономенклатурними запасами надає об'ємно-вартісний аналіз. На думку В.В. Волгіна, його використовують для того, щоб визначити, які запаси повинні контролюватися методом прогнозування збуту, а які — методом екстраполяції минулого досвіду[2]. При об'ємно-вартісному аналізі кількість товарів кожного найменування, реалізовану у звітному періоді, множать на його ціну для визначення його “грошової активності”. Як правило, цей аналіз показує, що найбільша активність (70—80%) припадає на невелику частку найменувань товарів за кількістю (10—20%). Відомий факт, що найбільша частина продажів у грошовому вираженні припадає на незначну кількість товарів у кількісному вираженні. Цей принцип (принцип Парето) — виокремлення найбільшої за значимістю групи запасів — було покладено в основу аналізу багато- номенклатурних запасів.
ABC-аналіз. Одним з універсальних і найбільш поширених методів аналізу асортименту є метод ABC-аналізу, заснований на так званому принципі Парето, що стверджує: “за 20 % наслідків відповідає 80 % причин” (табл. 4.1). Сама ідея належить доктору Джозефу Джурану, який сформулював правило vital few and trivial many (“найважливішого — мало, звичайного — багато”). Правило 20/80 означає, що в будь-якому процесі мале число причин (20 %) є життєво важливим, а 80 % не чинять істотного впливу
Таблиця 4.1.
Середньостатистичне відсоткове співвідношення груп
| А | 20 | 80 |
| В | 30 | 15 |
| С | 50 | 5 |
Джерело: Гаджинский А.М. Практикум по логистике / А.М. Гаджинский. — 5-е изд., перераб. и доп. — М. : Дашков и К, 2007. — 284 с.
на результат. Управлінці й люди творчих професій знають, що 20 % результатів (перші й останні — 10 %) віднімають 80 % часу й сил. Принцип Парето можна застосувати практично до будь- якої сфери:
• 80 % матеріальних благ припадає на 20 % населення (відповідно, інші 80 % людей задовольняються 1/5 частиною матеріальних багатств, наявних у людства);
• за 20 % робочого часу виконується 80 % роботи;
• 20 % клієнтів приносять компанії 80 % доходу;
• 20 % товарних запасів займають 80 % складу і т. д.
л,в,с
Важливо, що це правило є емпіричним (дещо інтуїтивним) — конкретна пропорція може виявитись іншою: не 80/20, а, наприклад, 90/10 або 67/33. Необхідно чітко усвідомити, що правило Парето вказує лише на наявність пропорційності груп, а не на їх конкретну величину. Цінність правила Парето полягає в тому, що ця ідея дозволяє зосередитись на тих умовних 20 % запасів, які є дійсно важливими.
Отже, АВС-аналіз — це такий спосіб формування запасів й контролю за їх станом, який полягає у діленні номенклатури N товарно-матеріальних цінностей на три нерівноцінні підмножини А, В, С.
Категорія А — найбільш значимі запаси, нечисленні за кількістю в номенклатурі, але на які припадає найбільша частина грошових коштів, вкладених у запаси. Це особлива група з погляду визначення обсягу замовлення за кожною позицією номенклатури, контролю поточного рівня цих запасів, витрат на доставку та зберігання. У роздрібній торгівлі до цієї категорії належать так звані пріоритетні та унікальні товари, що слугують переважно для позиціонування (створення іміджу) точки збуту й спонукають до імпульсних закупівель.
Категорія В — середні за значимістю товари порівняно з категорією А. У роздрібній торгівлі, наприклад, до цієї групи належать так звані базові товари, тобто такі, що становлять основу для споживача. Це можуть бути крупи, макаронні вироби тощо. За ними необхідна поміркована політика ціноутворення — зміна ціни з бік збільшення може відштовхнути споживача, що негативно позначиться на продажах у точці збуту, оскільки саме ця категорія товарів призначена для забезпечення сталості потоку споживачів.
Категорія С — це найчисленніша група запасів (товарів/сировини) у кількісному вираженні. Вона може становити 50 % товарного запасу, займати 80 % складських площ під зберігання і становити лише 20 % доходу. Ця категорія вміщує так звані “мертві” запаси, тобто ті запаси, частка яких в обороті (доході) становить менше 1 % (іноді їх позначають як С1 С2 підмножини). Втім це не означає, що такі запаси необхідно виключити з номенклатури. Вони можуть бути частиною експозиції в торговельному залі або супровідними товарами (деякі запасні частини, сіль, батарейки). Виключення запасів з категорії С без детального аналізу може спричинити зниження загального результату діяльності на 30—50 % [3]
Для того щоб дізнатись, які саме запаси з усієї номенклатури належать до тієї чи іншої категорії (або, як ще називають, групи), необхідно провести АВС-аналіз, виконавши такі кроки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи систематизації та групування багатономенклатурних запасів: АВС, ХYZ“ на сторінці 1. Приємного читання.
