Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

Логістика

** Мінімальне значення Р (х, у) серед наведених у таблиці.

Аналіз результатів дозволив виявити напрямок пошуку координат складу (другий блок, три точки), змінивши його вздовж координати х = 300 км. Нарешті, мінімальне значення транспортної роботи виявилося рівним Р = 329 950 т-км (при прийнятому в розрахунках кроці А = 25 км), що відповідає координатам складу: х = 300 км; у = 500 км.

Отже, серед наявних методів, підходів і моделей можна обрати такі, що найбільше будуть відповідати вимогам щодо розміщення трансформаційної точки — магазин-склад це чи логістичний термінал. Втім перед тим, як прийняти рішення про місце розташування торговельного підприємства, необхідно визначити, який тип розташування найкраще підходить для товарів і послуг, котрі компанія пропонує на ринку.

На нашу думку, необхідно розглядати методи й підходи для визначення місця розташування трансформаційних центрів з огляду на макроекономічну складову. Зокрема, політика розвитку продуктивних сил держави, його виробничої й споживчої баз має бути основою для формування розподільчих логістичних систем. Простежена певна ієрархічність, притаманна вирішенню питання дислокації.

Так, найменшою одиницею виміру розподільчої логістичної системи є роздрібне підприємство, яке безпосередньо передає продукцію кінцевому споживачу. Тому для визначення місця розташування такого типу точок збуту необхідно відштовхуватися від кількісної складової платоспроможного попиту в певному регіоні (методи й підходи — правило Рейлі, теорія насиченості ринку).

Більш укрупнена одиниця розподільчої логістичної системи — дистрибуційні центри та складська нерухомість логістичних операторів, які є посередниками в ланцюгу постачання продукції від великооптового підприємства або виробника до роздрібної точки. Місце їх дислокації залежатиме від концентрації реальних роздрібних точок збуту продукції, відстані та обсягу споживання продукції/вантажообігу (методи й підходи, що застосовуються для цього — анкетування Томпкінса, метод мережі, метод визначення центру ваги, метод пробної точки, Манхеттенська відстань тощо).

Наступна укрупнена одиниця розподільчої логістичної системи — термінали, порти, хаби, які є “транзитними” посередниками передусім в разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності, тобто фізичному перетині продукцією кордону, і можуть бути використані також для здійснення складських операцій між областями держави. Місце їх дислокації визначають на державному рівні з огляду на загальну концепцію розвитку держави та її макроекономічні показники.

Отже, рішення щодо побудови та/або розвитку певного трансформаційного центру (від складської нерухомості роздрібної точки до термінала) має прийматися з урахуванням ієрархічної структури розподільчої логістичної системи. Інакше це може призвести до дефіциту певного типу трансформаційних центрів на певній території (регіоні, області, місті). Це негативно позначатиметься на потенціалі держави та її окремих областях і, як наслідок, може гальмувати її розвиток.

Певної досконалості в побудові системи розподілу можна досягти, дотримуючись підходів, що викладені у цьому розділі. Важливо пам'ятати, що хороший стратегічний план мережі розподілу необхідний для успіху. Він не повинен складатися просто з ідей, думок чи можливостей, які не були перевірені, досліджені. План мережі розподілу ґрунтується на наборі припущень щодо майбутніх обсягів продажів, рівня товарних запасів, витрат на транспортування і складських витрат. Вимоги мають бути визначені, проаналізовані та оцінені і повинні привести до розробки набору конкретних стратегічних вимог. План мережі розподілу також має бути розписаний у часі. Розроблені документи й карти повинні супроводжуватися рекомендаціями та ілюстраціями роботи мережі з урахуванням ринкових тенденцій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах“ на сторінці 11. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

  • Еволюція концепцій логістики

  • Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

  • Логістичні операції й функції

  • Логістичні ланцюги та канали розподілу

  • Основні характеристики загальновизнаних логістичних стандартів і концепцій управління

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗБУТУ

  • Сутність закупівельної політики підприємства

  • Сутність збутової політики підприємства

  • Чинники впливу на формування ціни на товар у роздрібному каналі збуту

  • Побудова системи розподілу повноважень менеджерів згідно з функціональними обов'язками

  • Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

  • Методи систематизації та групування багатономенклатурних запасів: АВС, ХYZ

  • Методи прогнозування продажів товарів

  • Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами

  • Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

  • Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація

  • Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах
  • Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок

  • Перелік основного обладнання й механізмів, що використовуються на складах

  • Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ

  • Значення тари та упаковки в логістиці вантажу

  • Питання вибору перевізника

  • Розділ 7. ЛОГІСТИКА СЕРВІСУ

  • Співпраця за принципом “Open-book”

  • Загальний кейс УВК

  • Сучасні інформаційні технології для забезпечення просування матеріальних потоків