Всі перераховані вище послуги перебувають у компетенції ЗРL-оператора. Звичайно, далеко не завжди клієнт замовляє весь комплекс робіт, тому кількість статей (послуг/операцій) в такому випадку може бути меншою. Але припустимо, що мова йде про комплекс послуг. Скажімо, товар доставляють з Польщі в Україну, необхідно провести митне очищення, переміщення на комерційний склад, зберігання, складську обробку і, нарешті, здійснити доставку по Україні безпосередньо в магазини. Паралельно надається ряд додаткових послуг.
Щоб знову не розписувати кожну окрему статтю, Ю. Авдиш виділив лише основні доходи оператора від міжнародного форвардингу: фрахт транспорту з Польщі коштує 17 тис. грн.. Ділимо на 33 — отримуємо дохід 515 грн.. на одну палету; митно-брокерське обслуговування — 940 грн.; відповідальне зберігання + -І- складська обробка — 189 грн..; доставка по Україні в зоні до 500 км — 485 грн.. Разом — 2129 грн..
При підрахунку витрат виходимо з припущення, що транспортно-логістична компанія закладає маржу на рівні 10—15 %. Отже, собівартість форвардингу палети з Польщі становить приблизно 454 грн.. плюс 30 грн.. накладних витрат, пов'язаних із пошуком машини, контролем переміщення тощо. Разом — 484 грн.. До отриманого числа додаємо вартість детально розписаних вище операцій, пов'язаних із митним оформленням (702 грн..), складською обробкою палети (165,22 грн..) і доставкою по Україні (449,8 грн..). В результаті виходимо на суму 1801,82 грн.. Загальний операційний прибуток ЗРL-оператора в розрахунку на одну палету становитиме 2129 - 1801,82 = 327,18 грн.., тобто 15,3 %, а Ebitda — 7 % (див. розрахунки нижче — в табл. 7.6).
Приблизно такими мають бути показники рентабельності, щоб компанія, яка надає логістичні послуги, могла існувати й інвестувати у власний розвиток. На думку Ю. Авдиша, якщо ці цифри нижчі, бізнес перетворюється в умовно-тимчасове явище. Адже не заробляючи достатніх коштів, підприємство не може розвиватися. Втім щодо логістики, то операційна рентабельність оператора теоретично може бути й нижчою — в районі 10 %. Для цього потрібні вищі обороти, які й дозволяють створити для клієнта вигідніші умови.
Однак навіть за наведеними прикладами видно, що логістична компанія не отримує надприбутків від своєї діяльності. І важливо, щоб це розуміли, принаймні, ключові клієнти, які забезпечують підприємству левову частку доходів. Тоді будь-які пропозиції іншого оператора надати ті самі послуги на 25—30 % дешевше викличуть цілком обґрунтовані сумніви. Система відносин “Open-book” допомагає досягти взаєморозуміння саме на стратегічному рівні. Як бачимо, “досконале замовлення” потребує значних управлінських і господарських зусиль, що не можливо без потужної інформаційної підтримки.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальний кейс УВК“ на сторінці 1. Приємного читання.
