Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

Логістика

2. Дуже поширене останнім часом, особливо щодо ритейлу, гравітаційне правило Рейлі. Модель має таке загальне трактування: “Міські центри притягують закупівлі клієнтів зі свого оточення у відношенні, прямо пропорційному кількості населення тих міст і обернено пропорційному квадрату відстані, яка відділяє клієнтів від центру тих міст”. Сутність його розкриває той факт, що ще в 1931 р. Вільям Рейлі, перебуваючи під враженням фізичного закону гравітації, створив гіпотезу про гравітаційну модель як міру тяжіння роздрібної торгівлі між містами. Його робота й теорія закону гравітації роздрібної торгівлі дозволяють окреслити межі торговельної зони навколо міст, використовуючи відстань між ними і кількість населення в кожному з них.

В. Рейлі усвідомив, що більші міста мають більшу торговельну зону (ареал) і це, відповідно, може притягувати з околиць міста (районів, розташованих поблизу міста) інших споживачів. Два міста однакового розміру мають межу (граничну лінію) посеред їхніх торговельних зон. Коли міста мають нерівноцінні розміри, гранична лінія наближується до маленького міста, залишаючи таким чином більшому місту ширшу торговельну зону.

В. Рейлі назвав граничну лінію між двома торговельними зонами точкою розриву (breaking point — ВР), що зараз у вітчизняній літературі професором Є.В. Крикавським розглядається як точка байдужості. Формула для розрахунку точки розриву між двома містами така:

де ВР — відстань між містом А і точкою розриву, км;

Ьдд — відстань між містами А і В, км;

Л^, — населення містА і В відповідно, осіб.

Отже, відстань між містом А і точкою розриву дорівнює відношенню відстані між двома містами і суми одиниці та кореня квадратного від відношення кількості населення в місті В і кількості населення в місті А.

У такий спосіб можна визначити повну торговельну зону міста через визначення точки розриву між різними містами або зонами.

Наприклад, на підставі “закону” можемо визначити межу “байдужості” між двома містами — Уманню і Вінницею, в якій мешканці (або підприємства) будуть рівною мірою здійснювати покупки в обох центрах[7].

Чисельність населення Умані становить 94 тис. осіб, Вінниці — 387 тис. осіб. За формулою (5.1) отримаємо значення точки “байдужості”, що дорівнює 106 км. Отже, діапазон впливу ринку міста Вінниці у напрямку Умані становитиме 106 км.

Зазвичай гравітація Рейлі припускає, що ландшафт міст не передбачає річок, швидкісних доріг, політичних (державних) кордонів, запитів споживачів.

Згодом ця модель дещо трансформувалася. Назвемо деякі напрями, в яких використовується правило Рейлі:

а) для фармацевтичних роздрібних точок[8] з метою оцінювання торговельного обороту двох аптек: Ua : Ub = [9]

. Ідея застосування такого підходу при моделюванні транспортних потоків виникла недавно. Вперше спроба визначити залежність пасажиропотоку і відстані належить Ліллю. Найбільшого поширення набула модель, в основі якої лежить гіперболічна функція у = с : х, де с — емпірична константа (коефіцієнт їздок); х — відстань. Визначається за формулою

де M.j — показник взаємодії між об'єктами і та у;

k — коефіцієнт відповідності;

р — деяка міра значущості об'єкта (наприклад, чисельність населення міста і та у);

dfj — відстань між об'єктами.

Пізніше модель була трансформована у таку форму гравітаційної моделі міжрегіональних транспортних потоків:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

  • Еволюція концепцій логістики

  • Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

  • Логістичні операції й функції

  • Логістичні ланцюги та канали розподілу

  • Основні характеристики загальновизнаних логістичних стандартів і концепцій управління

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗБУТУ

  • Сутність закупівельної політики підприємства

  • Сутність збутової політики підприємства

  • Чинники впливу на формування ціни на товар у роздрібному каналі збуту

  • Побудова системи розподілу повноважень менеджерів згідно з функціональними обов'язками

  • Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

  • Методи систематизації та групування багатономенклатурних запасів: АВС, ХYZ

  • Методи прогнозування продажів товарів

  • Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами

  • Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

  • Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація

  • Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах
  • Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок

  • Перелік основного обладнання й механізмів, що використовуються на складах

  • Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ

  • Значення тари та упаковки в логістиці вантажу

  • Питання вибору перевізника

  • Розділ 7. ЛОГІСТИКА СЕРВІСУ

  • Співпраця за принципом “Open-book”

  • Загальний кейс УВК

  • Сучасні інформаційні технології для забезпечення просування матеріальних потоків