Розділ «7.4. Організація постачання матеріальних ресурсів»

- пошук потенційних постачальників та вибір постачальника на альтернативній основі;

- вибір методу закупівлі;

- встановлення прийнятної ціни, умов оплати та умов поставок;

- моніторинг товару поставки до моменту його надходження;

- оцінка товару поставки, постачальника та послуг.

В кожній фірмі відділ закупівель (постачання) може мати свій обсяг повноважень, які будуть залежати від організаційної структури підприємства та логістичної системи в цілому.

В загальному вигляді можна виділити наступні типові функції двох категорій фахівців із закупівельної логістики:

а) рядового фахівця — укладання договору; контроль виконання договору; організування доставки; організування складування;

б) провідного фахівця — прийняття рішення щодо: закупівлі або власного виготовлення комплектуючих; вибору способу пошуку потрібної комплектуючої; вибору методу визначення потреби в комплектуючих (методу постачання); кількості та терміну закупівлі; вибору умов постачань (з урахуванням використовуваного методу постачання); вибору постачальника потрібної комплектуючої деталі.

Наведений перелік функцій — один з варіантів набору повноважень працівників відділу закупівель виробничого підприємства.

Розглянемо типові завдання, що розв'язуються у закупівельній логістиці.

Завдання "Зробити або купити" ("задача МОВ") (англ. Make-or-Buy Problem) розглядається як обґрунтування вирішення наступних проблем:

1) самостійного виробництва потрібних підприємству деталей, комплектуючих виробів і т.д. або закупівлі їх із зовнішніх джерел;

2) ступеня використання у виробничому та логістичному процесі власних засобів виробництва.

Рішення приймаються як з використання власних засобів праці (власний транспорт, склади, техніка, устаткування), так і з використання власних предметів праці, тобто виготовлених самотужки заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих виробів. Альтернативні рішення — найманий транспорт, лізинг устаткування, оренда складів, а також закупівля напівфабрикатів або комплектуючих виробів.

Таким чином, організація постачання можлива за двома сценаріями: аутсорсинг (англ. Outsourcing) та інсорсинг (англ. Insourcing). Під аутсорсингом розуміють перенесення частини виробничих або логістичних процесів на інші підприємства. За цим сценарієм підприємство залишає в себе лише виробництво тих складових (виконання робіт), що належать до основного виробництва, і позбувається тих, які можна дешевше придбати на ринку. Натомість інсорсинг є протилежним до попереднього сценарію і означає виконання процесів на підприємстві.

Основним критерієм оптимальності під час розв'язання "завдання МОВ" є максимізація прибутку (мінімізація витрат). Тому для прийняття обґрунтованого рішення необхідно порівнювати витрати на власне виробництво матеріалів (деталей, виробів) з витратами на їх закупівлю.

Графічно сутність "завдання МОВ" представлена на рис.7.10.

Рис. 7.10. Графічна інтерпретація "завдання МОВ"

В практичній діяльності підприємства рішення про власне виробництво товарів (надання послуг) або постачання зі сторони залежить не тільки від витрат, а має комплексний характер і вимагає ретельного зважування можливих альтернатив (табл. 7.6).