Розділ 4. ЛОГІСТИКА РЕСУРСНОЇ БАЗИ ТУРИЗМУ

Логістика туризму
ПідхідПредставники-розробникиМетоди логістичної оцінки РТР, які можна використати в логістиці РБТ
1. РекреалогічнийВ.Ф. Данільчук, В.І. Мацола, В.І. Стафійчук1. Визначення рекреаційної місткості території (максимальної, оптимальної, прогнозованої). 2. Показники допустимих рекреаційних навантажень на природні ландшафти. 3. Нормативи рекреаційного навантаження на природні комплекси. 4. Визначення місткості кліматичних курортів. 5. Визначення місткості бальнеологічних курортів
2. Статистико-математичний (порогового аналізу)І.Г. Смирнов, В.Г. Шубаєва1. Виокремлення взаємопов'язаних складників у складі логістичного потенціалу РТБ у регіоні. 2. Математичний метод порогового аналізу, що передбачає дві фази: а) визначення ступеня використання всіх видів рекреаційно-ресурсного потенціалу регіону; б) дослідження можливостей розвитку РБТ у зв'язку з розвитком туризму в регіоні за допомогою статистичного методу коригованої екстраполяції
3. Економічний (кількісних показників)В.П. Гуляев, Є.Ю. Колбовський1. Розрахунки кількісних характеристик РТР з урахуванням видів туристичної діяльності, які генерує певний ресурс. 2. Економічна оцінка РТР на двох параметрів: потенційної та споживчої місткості ресурсу. 3. Визначення логістичного потенціалу РТР через показник економічної продуктивності ресурсів
4. РекреагеографічнийО.Л. Мінц, B.C. Преображенський, Ю.О. Веденій , М.П. Шеломов, І.В. Зорін, Є.Б. Лопатін, О.Р. Назаревський, Ю.С. Путрик, Л.І. Мухіна, В.В. Покшишевський, В.В. Нефедова, СЮ. Смирнова, В.П. Чижова, М.С. Мироненко, І.Т. Твердохлєбов, Л.М. Донченко1.Встановлення якісних та кількісних показників РТР. 2. Картографічний метод. 3. Туристичне районування територій. 4. Застосування показників оцінювання РТР: місткості природно-рекреаційних і пізнавально-рекреаційних ресурсів; туристичного навантаження на природні комплекси

рекреаційного навантаження на природні ландшафти та комплекси (у розрахунках їх логістичних потенціалів); в) методи визначення місткості (логістичного потенціалу) кліматичних (тобто площинних ресурсних об'єктів) та бальнеологічних (тобто точкових ресурсних об'єктів).

Із методів, запропонованих у межах статистико-математичного підходу (або порогового аналізу) в логістиці РБТ слід застосовувати власне математичний метод порогового аналізу, що охоплює два етапи: 1) визначення рівня використання всіх видів рекреаційно-ресурсного потенціалу регіону; 2) вивчення можливостей розвитку РБТ у зв'язку з розвитком туризму в регіоні за допомогою статистичного методу коригованої екстраполяції.

Економічний підхід (кількісних показників) з погляду логістики туризму цікавий, насамперед, методом кількісних характеристик РТР (тобто визначення їх логістичного потенціалу) з урахуванням видів туристичної діяльності, який генерує певний ресурс, а також методом визначення ЛП РТР через показник економічної продуктивності ресурсів (останнє, зокрема, стосується рекреаційно-туристичних ресурсів, яким властива економічна продуктивність, наприклад, це ресурси рибальства, мисливства, збирання грибів, ягід, диких медичних рослин, квітів тощо).

Рекреагеографічний підхід з його значним теоретично-практичним доробком корисний для логістики туризму та логістики РБТ, насамперед, унаслідок застосування, показників оцінювання РТР (місткості природно-рекреаційних та пізнавально-рекреаційних ресурсів, туристичного навантаження на природні комплекси), а також картографічним методом і методом туристичного районування території. В сучасних ринкових умовах господарювання, в тому числі в туризмі, рекреагеографічні методи із застосуванням логістичного (передусім, потокового) підходу дають змогу вирішувати практичні питання визначення логістичного потенціалу різноманітних видів РТР. Водночас варто зазначити, що рекреагеографічний підхід, як і охарактеризовані вище інші, використовують в основному до природно-рекреаційних ресурсів, у той час як суспільно-історичні ресурси розглядають значно менше і неконкретно.

Щоб визначити логістичний потенціал морської пляжної зони, скористаємося алгоритмом розрахунки Л.М. Донченка щодо пляжів Запорізького Приазов'я (з логістичним доповненням автора).

1. Вираховується показник забезпеченості берегової лінії пляжами:

де Зп - забезпеченість пляжами; Ь - довжина пляжів; Ь - загальна довжина берегової лінії.

Зважаючи на те, що довжина берегової смуги Азовського моря та його лиманів у межах Запорізького Приазовья становить 365,5 км, а довжина пляжів, придатних для рекреації (крім природоохоронних територій) -120 км, Зп= 120 / 365,5 = = 328 м/км.

2. Обчислюється показник максимально можливої місткості пляжів:

де М - максимально можлива одноразова місткість пляжів, осіб; Св - санітарна норма довжини пляжу на одну особу (0,2 м/особу). Отже,

3. Визначають показник ступеня використання пляжних ресурсів:

де Вп - ступінь використання пляжних ресурсів організованими туристами, %; М - місткість рекреаційних підприємств, осіб.

Місткість рекреаційних підприємств Запорізького Приазов'я у 2004 р. становила 59 300 місць, отже

4. Визначається показник максимально можливої річної місткості пляжів:

де М - максимальна річна місткість пляжів, осіб за день; Т - тривалість періоду зі сприятливими погонними умовами для відпочинку, днів.

Сприятливий період для літнього відпочинку на узбережжі Запорізького Приазов'я триває 110 днів, причому він коротший, ніж період, коли температура води стає такою, що дозволяється купатися, адже в цьому разі враховуються обмежувальні кліматичні чинники (дощ, сильний вітер, шторм):

5. Обчислюють показник максимального річного туристопотоку:

де ІТмр - максимальний річний туристопотік, осіб; Т - середня тривалість туру, днів.

Враховуючи, що тури в Запорізьке Приазов'я (курорти Бердянська, Приморська, Кирилівки тощо) коштують порівняно недорого, то їхня середня тривалість становить 15-25 діб. Отже, якщо допустити, що Т =20 днів, то

Саме таку максимальну чисельність туристів може прийняти в рік Запорізьке Приазов'я. Але для цього потрібно розширювати матеріально-технічну базу туризму в регіоні, насамперед готельного господарства. Поки що район приймає в рік

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика туризму» автора І.Г.Смирнов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ЛОГІСТИКА РЕСУРСНОЇ БАЗИ ТУРИЗМУ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА ТУРИЗМУ ЯК СКЛАДОВА ЛОГІСТИКИ ПОСЛУГ

  • Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИКИ ТУРИЗМУ

  • Розділ 3. ЛОГІСТИЧНІ ОСНОВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

  • Розділ 4. ЛОГІСТИКА РЕСУРСНОЇ БАЗИ ТУРИЗМУ
  • Розділ 5. ЛОГІСТИКА ТУРФІРМИ

  • Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТУРУ

  • 6.5. Застосування теорії графів у логістиці туру

  • Розділ 7. ЛОГІСТИКА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

  • Розділ 8. ЛОГІСТИКА ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ У ТУРИЗМІ

  • 8.3. Логістичні потоки та вузли в готельному господарстві

  • 8.4. Логістична система управління готелем

  • Розділ 9. ІНФОРМАЦІЙНА ЛОГІСТИКА В ТУРИЗМІ

  • Розділ 10. ФІНАНСОВА ЛОГІСТИКА В ТУРИЗМІ

  • Розділ 11. ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА В ТУРИЗМІ

  • Розділ 12. МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ)

  • Розділ 13. ЄВРОЛОГІСТИКА В ІСТОРИЧНОМУ АСПЕКТІ: УКРАЇНСЬКО-ДАВНЬОРИМСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Розділ 14. ЛОГІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ТУРИСТИЧНИХ "ЧУДЕС СВІТУ" ТА УКРАЇНИ

  • 14.2. Логістичне оцінювання сучасних "чудес світу"

  • 14.3. Логістична оцінка туристичних "чудес" України

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи