Розділ 1. ЛОГІСТИКА ТУРИЗМУ ЯК СКЛАДОВА ЛОГІСТИКИ ПОСЛУГ

Міжнародний туризм - важлива складова зовнішньоекономічної діяльності кожної держави світу, водночас - це одна з найбільших і високодохідніших галузей світової економіки. У багатьох країнах міжнародний туризм є провідною галуззю економіки, надійним джерелом поповнення бюджету. При

Рис. 1.3. Структура комплексу готельних послуг

цьому іноземний туризм як важливе джерело валютних доходів держави і найвигідніша форма експорту послуг дає змогу успішно вирішити багато соціально-економічних питань у тих країнах, в яких успішно розвивається ця галузь. Частка доходів від загальної світової торгівлі туристичних послуг - становить приблизно 7 %. При цьому в абсолютному вираженні вони поступаються тільки доходу від торгівлі на світовому ривку нафтою і нафтопродуктами та автоекспорту, майже вдвічі перевищуючи дохід від торгівлі металовиробами, втричі - телерадіоапаратурою, зерном і газом.

Отже, на початку XXI ст. міжнародний туризм набув усесвітнього значення, унаслідок чого утворився світовий туристичний ринок, у якому беруть участь усі країн и світу. В середньому 65 % всіх міжнародних туристичних поїздок припадає па Європу, 20 % - Америку, 15 % - на інші регіони. Головні чинники, що впливають на розвиток виїзного туризму в розвинених країнах, - економічні та соціальні, насамперед, збільшення особистих доходів громадян (потенційних туристів) вище меж, що є достатніми для задоволення необхідних потреб. До суб'єктивних причин належить діяльність державних органів, що регулюють порядок в'їзду/виїзду та перебування на території певної країни іноземних громадян. Розвиток іноземного туризму в країні, котра переважно приймає туристів, зумовлений намаганням збільшити приплив іноземної валюти та створити нові робочі місця. Багато країн шляхом розвитку міжнародного туризму розв'язують проблеми платіжного балансу. За даними Світової туристичної організації (СТО) на туризм припадає 10,1 % валового світового продукту та 10,5 % робочих місць.

У результаті витрат іноземних туристів у країні перебування збільшуються доходи фірм, зайнятість у туристичному бізнесі (прямий або безпосередній ефект), також підвищується попит із боку туристичного сектору економіки на товари та послуги постачальників, що спричинює зростання доходів у всіх секторах економіки (опосередкований ефект), збільшуються особисті доходи населення, безпосередньо або опосередковано пов'язаного з туристичним бізнесом, що призводить до зростання споживчого попиту (вимушений ефект). Опосередкований та вимушений ефекти об'єднують у вторинний ефект розвитку туристичного бізнесу (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Вплив туризму па соціально-економічний розвиток країни та її регіонів

Ці фактори зумовлюють бурхливий розвиток міжнародного туризму, па який припадає нині 30 % світової торгівлі послугами, 7 - світових інвестицій, 11 - споживчих витрат, 5 % - податкових надходжень. Про темпи розвитку міжнародного туризму у світі свідчить табл. 1.5, складена за даними СТО.

За ступенем розвитку міжнародного туризму всі держави світу можна поділити на дві категорії: держави, що є постачальниками (генераторами) туристів, та держави, які приймають туристів (реципієнти). До країн-постачальників належать постіндустріальні країни, для яких характерний високий показник виїзду своїх громадян за кордон. Кількість виїжджаю

Таблиця 1.5. Темпи розвитку міжнародного туризму

чих туристів, як правило, перевищує 10 % від загального населення країни. При цьому такі країни не тільки відправляють, а й приймають багато іноземних туристів. Це стосується, насамперед, США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Австрії. Серед країн, які приймають туристів, вирізняють країни з середнім рівнем економічного розвитку (Іспанія, Португалія, Греція, Туреччина, Кіпр), а також країни, що розвиваються (Єгипет, Туніс, Марокко, Шрі-Ланка, Індонезія, Багамські острови тощо). З мстою досягнення позитивного балансу між завезеними в країну грошима (в'їзний туризм) та грошима, що вивозяться (виїзний туризм), особливу увагу слід приділити залученню іноземних туристів, щоб якомога більше грошей у країну завозилося та витрачалося. Правильно продумана, динамічна та фахово здійснювана політика у сфері розвитку національного туризму приносить державі велику економічну користь.

Розглянемо ситуацію в Україні. Динаміку розвитку національного туризму в Україні подано в табл. 1.6. Як видно, за 2000-2005 рр. становище в українському туризмі суттєво змінилося. Якщо у 2000 р. виїзний туризм переважав понад два рази щодо в'їзного (а організований - у 3,5 раза), то, починаючи з 2004 p., туристичне сальдо в Україні змінилося на користь в'їзного туризму (у тому числі організованого). У 2005 р. іноземців до нас приїхало на 7 % більше, ніж виїжджало українців за кордон (у тому числі організованих туристів - на 32 % більше). Ці зміни пов'язані з високою динамікою розвитку в'їзного туризму, який за цей період збільшився у 2,74 раза (організований туризм - у 2,92 раза), у той час як обсяги виїзного туризму збільшилися лише на 23 % (обсяги організованого закордонного туризму взагалі зменшилися на 38 %). Отже, в Україні в останні роки стрімко зростає іноземний та внутрішній туризм, що слід визнати позитивною тенденцією.

1.4. Концептуальні основи логістики послуг

Логістика послуг, на відміну від логістики товарів, на сьогодні менше розвинута. Певні труднощі в розвитку вона зазнає у зв'язку зі специфікою послуг як товару та великою різноманітністю послуг, їх диференціацією, яка поглиблюється на наших очах. За таких умов доцільно зробити висновок, що логістика послуг теж характеризується різноманітністю та складністю. При цьому, якщо ринок послуг не подібний до ринку товарів, то логістика послуг теж повинна мати свою відмінну специфіку. Такого висновку дійшли західні вчені-логістики, які виокремлюють логістику товарних потоків, або CRL (Commodity Response Logistics), та логістику сервісних потоків, або SRL (Service Response Logistics). У логістичній літературі визначають їх відмінності (див. табл. 1.7), але з них складно зрозуміти, як практично можна підійти до вивчення, аналізу та вдосконалення логістики кожного конкретного виду послуг із тих, що розглядалися в підрозділі 1.1. Ця проблема розв'язується, якщо звернутись до класичних видів потоків, які досліджують у логістиці, - матеріального (товарного), інформаційного, фінансового (в сукупності вони становлять інтегрований логістичний потік) - та простежити їхнє відображення в різних видах послуг. Відмінною ознакою логістики послуг є зміна положення зазначених вище потоків у

Таблиця 1.7. Відмінності логістики послуг (SRL) віл логістики товарів (СRL)

різних галузях сфери послуг - головній (основній) та допоміжній (обслуговуючій). Наприклад, у сфері туристичних послуг як головний виступає туристопотік, а у сфері обслуговувальних - інформаційні, фінансові, матеріальні (товарні) потоки; у сфері освітніх послуг головним є потік тих, хто навчається (учні, студенти), обслуговують його інформаційні, фінансові, кадрові, матеріальні потоки; у сфері торговельних послуг основний - потік покупців, обслуговувальні - товарні, інформаційні, фінансові, кадрові потоки; у сфері фінансових послуг місце головного займає фінансовий (грошовий) потік, обслуговувальними є інформаційні, матеріальні та кадрові потоки. Подібні приклади можна продовжувати, враховуючи різноманітність послуг. У результаті отримаємо "револьверний" принцип логістики послуг (див. рис. 1.5), який поля

Рис. 1.5. "Револьверний" принцип логістики послуг: ГП - головний потік, ДП - допоміжні (обслуговувальні) потоки

гає в тому, що в кожній галузі сфери послуг виокремлюється головний потік та декілька допоміжних, при цьому головний потік і склад обслуговувальних змінюються залежно від кожної окремої галузі сфери послуг.

Ще одне важливе поняття логістики послуг - логістичний потенціал (ЛП). Слід розрізняти ЛП головного та допоміжних потоків, а також ЛП інфраструктурної бази галузей сфери послуг. Стосовно головного потоку ЛП визначають як його максимальну потужність (або проектну).

Також може бути прогнозна потужність головного потоку (визначається на основі маркетингових прогнозів на черговий рік) та фактична (як правило, менша за прогнозну в міру форс-мажорних обставин). Отже, логістичний потенціал головного потоку в логістиці послуг виражається таким рівнянням (рис. 1.6):

Рис. 1.6. Співвідношення проектної, прогнозної та фактичної потужностей логістичного потоку