Розділ «2. Функції і склад логістичної інфраструктури»

Комплексне дослідження природи будови і економічних функцій логістичної інфраструктури надало можливість виділити, щонайменше, дві головні функції останньої — це забезпечуюча і регулююча. Перша буде складатися в забезпеченні безперебійного функціонування господарських зв'язків суб'єктів ринкової економіки і руху товарно-грошових потоків. При детальному аналізі цієї функції (забезпечуючої) виявляються і конкретні її характеристики — для будь-якого сегменту ринку вона є внутрішньою, іманентною (лат. іттапепз — що знаходиться в середині) і носить пасивний характер. Якщо пояснити значення даної функції, то вона дійсно відображає ту обставину, що логістична інфраструктура знаходиться в середині логістичної системи або логістичного ланцюга поставок. Вона є "колесами" здійснення логістичних активностей кожної ланки системи чи ланцюга поставок. Логістична інфраструктура розташовується тільки в межах того логістичного полігону, який планується обслуговувати. Таким чином, у подальшому при формуванні логістичної структури слід використовувати іманентний підхід, який націлений на виявлення саме її внутрішньої будови.

Друга функція — це регулююча. Вона без сумніву є доповненням і продовженням забезпечуючої функції, так як визначеним чином упорядковує взаємодію ланок логістичної системи або логістичного ланцюга поставок. У противагу першій функції, ця функція є зовнішньою і активною.

Визначення функцій логістичної інфраструктури оголяє специфіку самої інфраструктурної діяльності і слугує відправною точкою при відокремлені логістичної інфраструктури від інших.

Логістичну інфраструктуру не можна розглядати як арифметичну суму логістичних об'єктів, що обслуговують реалізацію логістичних активностей. Виділення логістичної інфраструктури набуває самостійного значення за умови створення або логістичної системи, або логістичного ланцюга поставок, які будуть виконувати ту чи іншу логістичну функцію або групу функцій для реалізації логістичної стратегії. Тільки комплекс засобів просторово-часового перетворення логістичних потоків і сукупність підприємств різних організаційно-правових форм, котрі мають єдине функціональне-логістичне призначення і володіють визначеними загальними характеристиками, може рахуватися логістичною інфраструктурою. Таким чином, як визначають відомі американські фахівці і автори книги "Логистика: интегрированная цепь поставок" [12] Дональд Дж. Бауерсокс і Дейвід Дж. Клосс, логістична інфраструктура "створює каркас, на якому будується система логістики і її робота". Далі вони вказують, що "до числа типових об'єктів логістичної інфраструктури відносяться виробничі підприємства, склади, навантажувально-розвантажувальні термінали і магазини роздрібної торгівлі. Інфраструктурна мережа включає в себе інформаційні і транспортні об'єкти. Окремі функції, такі як обробка замовлень клієнтів, управління запасами або вантажопереробка, здійснюються в рамках логістичної інфраструктури".

Виходячи з наведених вище визначень логістичної інфраструктури та головних її функцій автори робіт [10, с. 107; 13, с. 43] виділяють основні її складові, а саме технічну і організаційно-економічну.

Технічна складова логістичної інфраструктури в себе включає систему засобів по перетворенню потоку. Автори [10, с. 107] наголошують, що технічна складова в собі містить:

• на рівні регіону, країни: автошляхи, залізничні колії, повітряні порти, залізничні станції, контейнерні термінали, логістичні центри (табл. 2.1);

• на рівні підприємства: склади, автомобільні/залізнодорожні рампи, внутрішні дороги, локалізоване устаткування для переміщення товарів та інформації.

Щодо організаційно-економічної складової, то вона, як зазначають автори роботи [10, с. 107], "...реалізується сукупністю підприємств різних організаційно-правових форм, які створюють організаційно-економічні умови проходження матеріальних потоків з метою їх просторово-часової оптимізації".

Таблиця 2.1. Елементи технічної складової логістичної інфраструктури [10, с. 107]

Досліджуючи стратегію розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій для умов ринкової економіки, М. О. Дов-ба [14, с. 6] визначив місце останньої у системі ринкової інфраструктури. Автор доказав у своєму дослідженні тісний і, водночас, взаємний зв'язок логістичної інфраструктури з фінансовою, економічно-правовою, зовнішньоекономічною, торговельно-посередницькою, інформаційною інфраструктурами ринку і інфраструктурою ринку праці.

Модель зв'язку логістичної інфраструктури з переліченими складовими ринкової інфраструктури показана на рис. 2.1.

На думку М. О. Довби [14] склад логістичної інфраструктури в собі містить обов'язково логістичних операторів, логістичні центри, транспортно-експедиційні організації і склади загального призначення.

На основі аналізу матеріалів, що представлені в роботах [10, 12, 13, 14], нами відпрацьована пропозиція щодо розширення складових логістичної інфраструктури — доцільним буде структурувати логістичну інфраструктуру на такі основні елементи:

1) технічна складова;

2) технологічна складова;

3) організаційно-економічна складова.

Виокремлення додатково технологічної складової логістичної інфраструктури обумовлено тим, що об'єднуючу роль технічної і організаційно-економічної складових на практиці виконує тільки технологія для виконання логістичного процесу чи операції.

Елементною базою технологічної складової, очевидно, слід рахувати прикладні спеціалізовані розрахункові пакети для комп'ютерних систем і мереж (проблемно-орієнтований програмний пакет чисельних методів MERCURY призначений для рішення різних прикладних обчислювальних завдань, таких, як економічні і управлінські завдання; пакет MathCAD, що поєднує в собі цілу серію