Розділ «Могила незнаного бійця»

Лице моє закрите, я є Жертва.

Приходжу й дарую, рятую і живлю.

Не ті є найважніші, що говорять,

Не ті є найважніші, що названі.

Нас, неназваних, мовчазних, Господь

Утверджує й провадить, і ми чиним.

Голос:

— Могило Незнаного Бійця,

Що впав в Україні, —

Я приношу смутні серця

І мій розпач гнівний;

Забагато підлих днів

Облягає душу самотню, —

Де ж ти, що впав, що горів, що вів,

Поручнику, свою сотню?

Де ж ви, дитячі ручки жінок,

Що підпалювали амуніцій склади,

Що лиш усміхом мужності поток

Перемінювали в водоспади?