TextBook Побачив видиво я. День сірів і в нім
З тисячолітніх соків лози виноградні
Препишні кетяги зродили в цілім полю.
Почув я голос: «То — вітчизни ґрона,
То — найбагатші жнива, що зросли з любові,
У дозріванню пишнім мислі, чину й літ».
Побачив видиво я. Всі на чорних конях
Безжалісні їздці один за одним гнали.
І, наче в помсті, тратували стиглий сад.
І страх мене вгорнув. Вони ж топтали жнива
Свойого краю й крови, і були свої це
З тавром скаженості, і страху, і зневіри.
О, хай би не діждати ще раз того стиду,
О, хай би не діждати ще раз тої ганьби,
Як діло знищення не від чужинців бачить!
Чи ж довго нищить будуть, чи ж не стануть врешті
Ніколи в обороні свого, що найбільше й
Найбільш беззахисне — душі? Чи ж тут не буде
Господаря ніколи, тільки — пиха слуг?..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Суворість» автора Липа Юрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виноградник“ на сторінці 1. Приємного читання.