TextBook — А тепер і я, гетьман Іван Степанович Мазепа, присягаю вам, старшинам моїм, у слушний час перейти з вами на бік і під протекцію його милості короля шведського Карла XII, щоб визволитися з неволі московської і зробити Україну незалежною державою. Так мені. Боже, допоможи…
Гетьман уста до Євангелія і до Христового Розп'яття приклав.
Скінчили…
Зеленський погасив свічки, Орлик сховав Євангеліє.
Гетьман просив старшин сідати.
— Не гощу вас, бо ще рано.
— Рано і не потрібно, — відповів Ломиковський. — Після такої хвилини краще постити й причащатися.
— Важна хвилина! — докинув Апостол.
— Преважна, — повторили й другі.
— Може, — казав гетьман, — важніша навіть від коломацької ради. Не важко-бо прийняти до рук булаву, а важко її щасливо донести до гробу. Під нову державу основи кладу. Поможіть мені. Як не підставимо спин усі враз, і хата впаде, і будівничі згинуть. Поб'є. Так не раз бувало.
— Не бісурмени ми, додержимо присяги.
— Я також. Вірте!.. А тепер, як своїм одномишленникам і співробітникам, кажу вам, що в мене є посол від Карла.
— Від Карла?
— Від Карла XII, шведського короля, його милості. Цей шпиг, що його вчера мало не роздерли козаки, — чули?
Всі, як сиділи, зірвалися з місць.
— Іване Степановичу!
— Батьку ти наш!
— Посол від шведського короля?… Боже!
— Кажи, з чим прибув?
— Що каже король?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Не вбивай» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГОДІ“ на сторінці 2. Приємного читання.