Розділ «Лірика»

Те співчуття мене на злочин підійма...

Одна мені судилась нагорода —

Це ти сама.

Я од гріха тікав — це ж він і є, достоту...

Судьби жорстокий рішенець!

Вінець, що я дістав за всю свою чесноту, —

Чесноти нашої кінець.

Покора

І я ж, і я в Аркадії[34] вродився,

Природою й мені

Із пуп’янка веселий вік судився;

І я в Аркадії вродився,

Та збігли у сльозах весни моєї дні.

Весна лиш раз красна і не розквітне вдруге;

Моя вже одцвіла...

Безмовний Бог — о плачте, плачте, други! —

Безмовний Бог згасив мій світич недолугий,

І зір окрила мла.

Я вже стою в твоєму мавзолеї,

О вічносте грізна!