Розділ «Лірика»

Всесильний Бог дмухнув

І грізний флот на всі вітри розвіяв.

Боротьба

Ні, більш не встою я в цім велетенськім герці,

Обов’язок не зміг перемогти.

Чесното! Пристрасті не вгасиш ти у серці,

Навіщо ж жертви вимагаєш ти?

Я присягав смирить себе самого, —

Це вище сил моїх.

Ось твій вінець — мені він ні до чого!

Візьми його, нехай впаду я в гріх.

Розірвемо обтяжливу угоду, —

Мене кохає, знаю вже, вона!

Блаженний, хто, як я, пірнувши в насолоду,

Падіння не відчує дна!

Вона побачила, як мовчки я страждаю,

Як в’яне цвіт мого життя,

І у її душі, збентеженій без краю,

До мене ворухнулось співчуття.

Бійсь доброти своєї, пишна вродо!