Розділ «Лірика»

Та тебе збудити не здола.

Не зазнаєш ти утіх кохання,

Не пригорнеш любки до грудей,

Марні наші сльози і зітхання, —

Не розплющиш більше ти очей...

Але ти й щасливий, любий друже, —

У могилі спокій ти знайшов,

До земних турбот тобі байдуже,

Вирвавсь ти із злигодніх оков.

Хай на тебе кидає неславу

Клевета безсовісно гидка,

Хай тебе єхидно і лукаво

Фарисей до згуби приріка,

Хай, як хочуть, казяться святоші

Й правосуддя вишкребки брудні

Крутять світом і людьми за гроші, —

Вже вони для тебе не страшні!

Хай Фортуна сліпо судить-рядить,

Бо така свавольниця вдалась,

Одного на трон хисткий підсадить,