Розділ «Лірика»

І настане смерті смерть.

Не на небі, як співці гадають,

Не в раю, як мріють простаки,

Не в світах, що мудреці вивчають,

Але ми зустрінемось-таки!

Чи існує справді потойбічне,

А чи світу іншого нема?

Чи життя дарується нам вічне,

А чи то фантазія сама?

Ти збагнув однині незбагненне,

Бо тебе вже вічність прийняла, —

Дух твій причащається блаженно

Із святої правди джерела.

Тож не гайтесь, смерті чорні слуги.

Опускайте в яму вже труну!

Годі сліз, о друзі, годі туги,

Сипте всі на нього персть земну.

Хто незглибне зрозуміти може,

Хто б посмів перечити судьбі?

Свят, свят, свят єси, Успіння Боже,