В час покари я її кляну!
Що таке? Ти плачеш, плачеш, кате?
Краще очі жертві зав’яжи!
Жаль тобі лілею розтоптати?
Тни вже, кате, не дрижи!
Велич світу
Вдаль, крізь безмір світів, тих, що творящий дух
Вивів з безодні вод, лину, як вітру дмух,
Перелину
Й там аж якоря кину,
Там скажу кораблеві «Стань!»,
Де творіння проходить грань.
Бачу я — молоді зорі й сонця встають
В тверді вічній верстать тисячолітню путь,
Грають хвилі
До принадної цілі;
Десь далеко вловляє зір
Інший простір — без сонць, без зір.
Далі й далі в світи до небуття лечу,
Мужньо й сміло вперед променем світла мчу,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лірика“ на сторінці 29. Приємного читання.