У труні виносять юнака.
Що ж бо не дозрів він для могили,
Смерть його в цвіту стяла,
Ще, здається, весь він повен сили,
Ще, здається, зір огнем пала...
Плаче мати — непоправна втрата:
Це ж помер коханий син!
Плачу й я — не стало друга-брата...
Плачте, люди, як один!
Не пишайся, вікодавній боре,
Що даремно грім тебе стряса,
Не пишайтесь, небосяжні гори,
Та і ви, зористі небеса!
Не пишайся, старче, сивиною,
Завершивши з почестю свій шлях,
Не пишайся, препрославлений герою,
Що безсмертним будеш у віках!
Хто, безумний, про безсмертя мріє,
Як квітки підточує хробак,
Хто на вічність поклада надії,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лірика“ на сторінці 31. Приємного читання.