Розділ «Лірика»

Що від ворожих самбук порятували її».

«Кажеш, наука й мистецтво божественні? — мудрий

одвітив. —

Справді, такі вони й є, поки не служать властям.

Плід, якого ти хочеш, дать тобі може і смертна;

Хто богині жада — жінки у ній не шукай».

Ось ти читаєш у ній, що сам в її книзі набазграв,

Явищ її многоту зручно на групи розбив,

Переснував ти шнурами її безмежнеє поле, —

І уважаєш, що вже ум твій природу збагнув?

Так астроном розкреслив фігурами простір небесний,

Щоб у безмірі тім зір його не заблукав,

І поєднав сонця, відлеглі на тисячі років,

У сузір’я Змії, Лебедя чи Барана;

Та, змалювавши увесь зодіак на своїй планісфері,

Чи зрозумів він, бідак, сфер таємничий танок?

Панові фон Мехельну з Базеля

Вік невичерпна в красі, в обнові постійній природа,

З нею й мистецтво святе вік невичерпне також.

Благо, сивий, тобі! До них до обох в своїм серці