Розділ «Лірика»

Як в очах Лауриних яскріє:

«Любий, я твоя!»

Таємниця спомину

До Лаури

Чом до губ твоїх, немов до згуби,

Тягнуться мої жаждиві губи?

Чом тремчу, твоє дихання п’ючи,

Чом до тебе прагну я жагуче,

Вірю в неминуче?

Чом, як тільки я тебе побачу,

Над собою панування трачу, —

Сили духу ловляться, мов сіттю,

В твій полон здаються доброхіттю,

Мчать до тебе миттю?

Ти скажи, яка тому причина, —

Може, там їх райська батьківщина,

Може, там, розлучені віками,

Рідними обіймуться руками

Знов брати з братами?

Чи єднались наші вже істоти,