Що стремління серця не збороти?
Чи в давно погаслих сонць промінні,
У давно минулих днів горінні
Ми були єдині?
Так, були! Істотою одною
Ти була у безвіку зі мною!
На скрижалях часу віщі музи
Недарма відчитують союзи, —
Вічні наші узи!
Так, єством були ми двоєдиним,
Божеством родилися первинним;
В нас буяли несказанні сили,
Ми життя захоплено творили,
Світлом володіли.
Нам джерела чистого нектару
Виповняли насолоди чару,
Ми зривали з таємниць печаті,
Відкривали правди непочаті,
Думою крилаті.
Плач, Лауро! В нас не стало бога,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лірика“ на сторінці 15. Приємного читання.