Розділ «Лірика»

Відчуваєш в мить оцю те саме:

Рідні, ми злились в єстві одному,

Як вигнанці, линучи додому

В захваті палкому.

Меланхолія

До Лаури

О Лауро! Сонця схід

Золотіє в тебе в зорі,

Пурпуром пашить твій юний вид,

Ллєш з утіхи ти, не з бід

Сльози-перлоньки прозорі, —

Той, для кого ця роса,

В вічі бачить небеса,

Жевріють щасливцю юнакові

Зорі світанкові!

Дух твій — мов свічадо хвиль блакитне,

Голубливе і привітне,

Восени тобі сміється май;

І пустельний, дикий край

У твоїм промінні пишно квітне;